ТРИНКА — ЕТИМОЛОГІЯ

тараре́нька «залізний хомутик, яким скріплюється вісь, подушка і підосники у возі; хомутик на возовій осі, який запобігає витоку мазі і запиленню її»

запозичення з німецької мови;
нвн. Teerring (с.-г.) «дігтярне кільце», заст. «дігтярне кільце на осі воза» складається зі слів Teer «дьоготь, смола», спорідненого з дісл. tjara, дангл. teoru «тс.», trēо «дерево», гот. triu, псл. *dervo «тс.», і Ring «круг; кільце»;
бр. [тарды́нка] «обручик, який набивається на колодку колеса», п. [trarynki] «кільця, якими насад у возі прикріплюється до осі»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

тара́нка
тарари́нка
тарари́нька
та́ринок
тару́нкі «тс.»
терере́нька
терери́нька
тради́нка
трайри́нок «стрем’янка, що з’єднує вісь з насадом»
трара́нок
трари́нок
тре́ринок
три́нка
трири́нки «тс.»
трори́нка
Етимологічні відповідники

Слово Мова
тарды́нка «обручик, який набивається на колодку колеса» білоруська
triu готська
teoru «тс.» давньоанглійська
trēо «дерево» давньоанглійська
tjara давньоісландська
Teerring «дігтярне кільце» (с.-г.) нововерхньонімецька
Teer «дьоготь, смола» нововерхньонімецька
Ring «круг; кільце» нововерхньонімецька
trarynki «кільця, якими насад у возі прикріплюється до осі» польська
*dervo «тс.» праслов’янська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України