ТРИНАДЦЯТИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

трина́дцять

псл. trьje (tri) na desęte, що складається з числівника trьje (tri) «три», прийменника na «на» і форми місцевого відмінка числівника desętь «десять»;
р. трина́дцать, бр. трына́ццаць, п. trzynastu, trzynaście, ч. třináct, слц. trinast’, вл. třinaće, нл. tśinasćo, болг. трина́десет, м. тринаесет, схв. три́наест, слн. trínajst, стсл. триѥ на десѧте;
Фонетичні та словотвірні варіанти

трина́дцятеро (зб.)
трина́дцятий
трина́дцятка «тонка нитка; полотно в 13 пасом, [товсте полотно в 13 ниток Нед]» (заст.)
трина́йціть
трина́йцятеро
трина́йцятий
трина́йцятка
трина́йцять
трина́цник «срібна монета вартістю 1/3 австрійського гульдена» (заст.)
трина́цятний «тонкий, кращого сорту» (про полотно)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
трына́ццаць білоруська
трина́десет болгарська
třinaće верхньолужицька
тринаесет македонська
tśinasćo нижньолужицька
trzynastu польська
trzynaście польська
trьje na desęte (tri) праслов’янська
na «на» праслов’янська
desętь «десять» праслов’янська
trьje праслов’янська
tri праслов’янська
трина́дцать російська
три́наест сербохорватська
trinast' словацька
trínajst словенська
триѥ на десѧте старослов’янська
třináct чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України