ТРИЗНІ — ЕТИМОЛОГІЯ

єдиної етимології не має;

реконструюється псл. *tryzna, пов’язане з traviti «поїдати», і припускається початкове значення «поминальне частування» (Фасмер–Трубачев IV 102; Brüсkner 979; Holub–Lyer 492; Mikl. EW 362; Соболевский Лекции 139–140; Jagić AfSlPh 23, 617);

вихідною формою вважається також псл. *trizna, яке пов’язується з др. тризь «трирічна тварина» (стсл. тризь «трирічний»), спорідненим з лит. treigỹs, treigė˜ «трирічний», тоді тризна спочатку могло означати «принесення в жертву трирічної тварини» або інші особливості поховальних жертв чи обрядів, пов’язані з числом «три» (Трубачев ВСЯ IV 130–135; Sl. revija 11, 219–224; Топоров Этимология 1977, 3–20; Вукович Рус. и сл. языкозн. 68–74);

пов’язувалося ще з дісл. stríd «суперечка, війна, неспокій, мука» (Persson Beitr. 442; Meillet Åtudes 448);

непереконливе припущення (Machek ESJČ 656) про зв’язок з гр. ϰτέρεα «тризна», ϰτέρισμα «тс.», звідки могло розвинутися псл. *ter-izna і далі trizna;

р. три́зна, бр. тры́зна, др. тризна «змагання, подвиг, нагорода; поминки», трызна «тс.», п. tryzna «поминки з ігрищами як частина поховального обряду», tryznić «тратити (час)», ч. trýzeň «мука, тортури», tryzna «поминки» (з п.), tryzniti «мучити, допитувати», слц. tryzna «тризна», trýzeň «мука», tryznit’ «мучити», стсл. тризна «нагорода»;