ТРИВОЖНА — ЕТИМОЛОГІЯ
триво́га
псл. *trьvoga;
єдиної етимології не має;
пов’язується (Фасмер IV 97) з р. отва́га;
вважається (Черных II 259–260) похідним із суфіксальним -(u̯о)оg- від іє. *tris «тричі» з початковим значенням «тричі повторений сигнал про небезпеку»;
слово зіставлялось також з іє. *ter- «терти» (Младенов 637–638), з гр. τάρβος «страх», ταρβέω «лякаюсь», дінд. tárjati «лякає» (Горяев 375), з п. trwać «тривати», ч. trvati «тс.» (Brüсkner 578, 684);
р. болг. (з р.?) трево́га, бр. трыво́га, п. trwoga;
Фонетичні та словотвірні варіанти
затриво́жений
натриво́жний
«тривожний»
розтриво́жений
стрево́жити(ся)
стриво́жений
стриво́женість
стріво́жити(ся)
терво́га
«тривога»
трево́га
тревожи́тель
«хто викликає тривогу»
трево́жити
«непокоїти, викликати тривогу, лякати»
тревожли́вий
«боязкий, несміливий; лякливий; тривожний»
трево́жний
«тс.»
триво́жити
триво́жний
тріво́га
«тс.»
тріво́жити
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| трыво́га | білоруська |
| трево́га (з р.?) | болгарська |
| τάρβος «страх» | грецька |
| ταρβέω «лякаюсь» | грецька |
| tárjati «лякає» | давньоіндійська |
| *tris «тричі» | індоєвропейська |
| *ter- «терти» | індоєвропейська |
| trwać «тривати» | польська |
| trwoga | польська |
| *trьvoga | праслов’янська |
| -(u̯о)оg- | праслов’янська |
| отва́га | російська |
| трево́га (з р.?) | російська |
| trvati «тс.» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України