ТРИВАЛИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
трива́ти «відбуватися протягом певного часу; чекати; [жити, існувати]»
запозичення з польської мови;
п. trwać «тривати; жити, існувати; перебувати; витримувати; чекати; бути відданим; бути терплячим; дбати, зважати», як і ч. trvati «тривати; наполягати», слц. trvat’ «тс.», походить від псл. [*trъvati] «тс.», пов’язаного з [trajati], звідки ч. ст. tráti «тривати», вл. trać, нл. traś «тс.», болг. тра́я «тривати; терпіти», м. трае «тс.», схв. тра̏яти «тривати; жити», стсл. траѭти «тривати»;
псл. [*trъvati] споріднене з ав. taurvaya- «перемагати», дінд. tárati (tiráti, turáti, tarute) «переходить, переїжджає, перемагає, перевищує», tū́rvati «перемагає, пересилює», далі з хет. tarh- «перемагати, пересилювати», лат. termo «мета; кінець; межа», гр. τέρμα «тс.», νέϰ-ταρ «нектар» (початково «що перемагає смерть»);
іє. [*tr̥va-], похідне з детермінативом -v- від кореня *tr̥-;
зіставляється далі з дінд. trāyate «береже», ав. vrāti «захист», ірл. trath «час» (Brüсkner 578);
виводилось також з незасвідченого псл. *tъrvъ- «тривалий» і зіставлялося з дінд. dhruvá- «міцний», лат. dūrus «твердий», durāre «тривати», нвн. dauern «тс.» (Machek ESJČ 655; Holub–Lyer 491);
бр. трыва́ць «тривати; витримувати; терпіти; служити, бути придатним», нл. [trwaś] «тривати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
витрева́лий
«витривалий; стійкий»
витрива́лий
пострива́ти
сти́рвати
«почекати, потерпіти; ослабнути Нед; минати; проходити ВеЛ»
сти́рватися
«стриматися»
стрива́ти
стріва́ти
«почекати»
трева́лий
«тривалий»
трева́ти
«тс.; терпіти, страждати»
тревкий
«тривалий, тривкий»
тре́вний
«витривалий»
трива́вий
«витривалий»
тривавки́й
«тс.»
трива́й
«той, що вагається, бариться; повільний, забарний, недбалий, лінивий»
трива́лий
трива́лість
«час, строк»
трива́льний
«міцний Г; постійний Куз»
тривки́й
три́вок
«життя Нед; тривалість, час, термін Куз»
тривузне́й
«тривкий»
тріва́ти
«тривати; перебувати; жити; чекати»
трі́во́к
«життя, існування; спосіб існування»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| taurvaya- «перемагати» | авестійська |
| vrāti «захист» | авестійська |
| трыва́ць «тривати; витримувати; терпіти; служити, бути придатним» | білоруська |
| тра́я «тривати; терпіти» | болгарська |
| trać | верхньолужицька |
| τέρμα «тс.» | грецька |
| νέϰ-ταρ «нектар» (початково «що перемагає смерть») | грецька |
| tiráti | давньоіндійська |
| tárati «переходить, переїжджає, перемагає, перевищує» (tiráti, turáti, tarute) | давньоіндійська |
| tū́rvati «перемагає, пересилює» | давньоіндійська |
| turáti | давньоіндійська |
| tarute | давньоіндійська |
| trāyate «береже» | давньоіндійська |
| dhruvá- «міцний» | давньоіндійська |
| *tr̥va- | індоєвропейська |
| *tr̥- | індоєвропейська |
| trath «час» | ірландська |
| termo «мета; кінець; межа» | латинська |
| dūrus «твердий» | латинська |
| durāre «тривати» | латинська |
| трае «тс.» | македонська |
| traś «тс.» | нижньолужицька |
| trwaś «тривати» | нижньолужицька |
| dauern «тс.» | нововерхньонімецька |
| trwać «тривати; жити, існувати; перебувати; витримувати; чекати; бути відданим; бути терплячим; дбати, зважати» | польська |
| *trъvati «тс.» | праслов’янська |
| trajati | праслов’янська |
| *trъvati | праслов’янська |
| *tъrvъ- «тривалий» | праслов’янська |
| тра̏яти «тривати; жити» | сербохорватська |
| trvat' «тс.» | словацька |
| траѭти «тривати» | старослов’янська |
| tarh- «перемагати, пересилювати» | хетська |
| trvati «тривати; наполягати» | чеська |
| tráti «тривати» (ст.) | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України