ТРИВАЛИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

трива́ти «відбуватися протягом певного часу; чекати; [жити, існувати]»

запозичення з польської мови;
п. trwać «тривати; жити, існувати; перебувати; витримувати; чекати; бути відданим; бути терплячим; дбати, зважати», як і ч. trvati «тривати; наполягати», слц. trvat’ «тс.», походить від псл. [*trъvati] «тс.», пов’язаного з [trajati], звідки ч. ст. tráti «тривати», вл. trać, нл. traś «тс.», болг. тра́я «тривати; терпіти», м. трае «тс.», схв. тра̏яти «тривати; жити», стсл. траѭти «тривати»;
псл. [*trъvati] споріднене з ав. taurvaya- «перемагати», дінд. tárati (tiráti, turáti, tarute) «переходить, переїжджає, перемагає, перевищує», tū́rvati «перемагає, пересилює», далі з хет. tarh- «перемагати, пересилювати», лат. termo «мета; кінець; межа», гр. τέρμα «тс.», νέϰ-ταρ «нектар» (початково «що перемагає смерть»);
іє. [*tr̥va-], похідне з детермінативом -v- від кореня *tr̥-;
зіставляється далі з дінд. trāyate «береже», ав. vrāti «захист», ірл. trath «час» (Brüсkner 578);
виводилось також з незасвідченого псл. *tъrvъ- «тривалий» і зіставлялося з дінд. dhruvá- «міцний», лат. dūrus «твердий», durāre «тривати», нвн. dauern «тс.» (Machek ESJČ 655; Holub–Lyer 491);
бр. трыва́ць «тривати; витримувати; терпіти; служити, бути придатним», нл. [trwaś] «тривати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

витрева́лий «витривалий; стійкий»
витрива́лий
пострива́ти
сти́рвати «почекати, потерпіти; ослабнути Нед; минати; проходити ВеЛ»
сти́рватися «стриматися»
стрива́ти
стріва́ти «почекати»
трева́лий «тривалий»
трева́ти «тс.; терпіти, страждати»
тревкий «тривалий, тривкий»
тре́вний «витривалий»
трива́вий «витривалий»
тривавки́й «тс.»
трива́й «той, що вагається, бариться; повільний, забарний, недбалий, лінивий»
трива́лий
трива́лість «час, строк»
трива́льний «міцний Г; постійний Куз»
тривки́й
три́вок «життя Нед; тривалість, час, термін Куз»
тривузне́й «тривкий»
тріва́ти «тривати; перебувати; жити; чекати»
трі́во́к «життя, існування; спосіб існування»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
taurvaya- «перемагати» авестійська
vrāti «захист» авестійська
трыва́ць «тривати; витримувати; терпіти; служити, бути придатним» білоруська
тра́я «тривати; терпіти» болгарська
trać верхньолужицька
τέρμα «тс.» грецька
νέϰ-ταρ «нектар» (початково «що перемагає смерть») грецька
tiráti давньоіндійська
tárati «переходить, переїжджає, перемагає, перевищує» (tiráti, turáti, tarute) давньоіндійська
tū́rvati «перемагає, пересилює» давньоіндійська
turáti давньоіндійська
tarute давньоіндійська
trāyate «береже» давньоіндійська
dhruvá- «міцний» давньоіндійська
*tr̥va- індоєвропейська
*tr̥- індоєвропейська
trath «час» ірландська
termo «мета; кінець; межа» латинська
dūrus «твердий» латинська
durāre «тривати» латинська
трае «тс.» македонська
traś «тс.» нижньолужицька
trwaś «тривати» нижньолужицька
dauern «тс.» нововерхньонімецька
trwać «тривати; жити, існувати; перебувати; витримувати; чекати; бути відданим; бути терплячим; дбати, зважати» польська
*trъvati «тс.» праслов’янська
trajati праслов’янська
*trъvati праслов’янська
*tъrvъ- «тривалий» праслов’янська
тра̏яти «тривати; жити» сербохорватська
trvat' «тс.» словацька
траѭти «тривати» старослов’янська
tarh- «перемагати, пересилювати» хетська
trvati «тривати; наполягати» чеська
tráti «тривати» (ст.) чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України