ТРИБОВА — ЕТИМОЛОГІЯ
триб «(заст.) хід, порядок, спосіб; (техн.) шестірня; [частина ткацького верстата]»
через польську мову запозичено з німецької;
нім. Trieb «прагнення, схильність; (техн.) привід, тяга; передача; імпульс» пов’язане з дієсловом trеiben (двн. trīban) «гнати; приводити в рух; займатися (чим)», спорідненим з снн. днідерл. drīven, дфриз. drīva, дангл. drīfan, дісл. drīfa, гот. dreiban, які означають примусовий рух;
п. tryb «звичай; спосіб; шестірня», trybek;
Фонетичні та словотвірні варіанти
три́ба
«інструмент маслобійника»
трибови́й
«зубчастий, зубчатий»
трибо́к
«шестірня»
трибу́вка
«кінна молотарка, барабан якої приводиться в рух за допомогою системи зубчастих шестерень»
(заст.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| dreiban | готська |
| drīfan | давньоанглійська |
| trīban «гнати; приводити в рух; займатися (чим)» | давньоверхньонімецька |
| drīfa | давньоісландська |
| drīva | давньофризька |
| Trieb «прагнення, схильність; (техн.) привід, тяга; передача; імпульс» | німецька |
| trеiben | німецька |
| tryb «звичай; спосіб; шестірня» | польська |
| trybek «звичай; спосіб; шестірня» | польська |
| drīven | середньонижньонімецька |
| drīven | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України