ТРЕФНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
треф «не дозволена іудейською релігією страва»
запозичення з мови ідиш;
ід. tref(e) «ритуально нечистий, або непридатний до вжитку» походить від гебр. ṭĕrēfā «роздирання; тварина, роздерта дикими звірами і тому непридатна до вживання як нечиста», пов’язаного з ṭāraf «роздирати»;
р. треф, бр. трэф, п. tref;
Фонетичні та словотвірні варіанти
потрафи́тися
«мимоволі покуштувати небажаної їжі»
траф
«тс.»
трафни́й
«трефний»
трефи́ти
«робити нечистим (у євреїв -- у ритуальному розумінні)»
трефне́
«те, що є трефом»
тре́фни́й
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| трэф | білоруська |
| ṭĕrēfā «роздирання; тварина, роздерта дикими звірами і тому непридатна до вживання як нечиста» | гебрайська |
| ṭāraf «роздирати» | гебрайська |
| tref(e) «ритуально нечистий, або непридатний до вжитку» | ідиш |
| tref | польська |
| треф | російська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України