ТРЕПЛА — ЕТИМОЛОГІЯ

тре́пел (осадова гірська порода)

запозичення з німецької мови;
н. Tripel походить від іт. tripolo, утвореного від Tripolis – назви міста Триполі в Північній Африці, звідки цей камінь вивозився в Європу;
р. болг. тре́пел, бр. трэ́пел, п. trypel, trypla, ч. tripel, tripl, слц. tripel;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
трэ́пел білоруська
тре́пел болгарська
tripolo італійська
Tripolis італійська
Tripel німецька
trypel польська
trypla польська
тре́пел російська
tripel словацька
tripel чеська
tripl чеська

трі́пати «дрібно махати, трясти»

псл. trepati, пов’язане з trepetъ «трепет», tropa «дорога»;
споріднене з прус. ertreppa «переступати», trapt «ступати», лит. trept «звук при тупанні», trepsėˊti «тупати», trapinėˊti «штовхати ногами», гр. τραπέω «ступаю, видавлюю», гот. þrabōn «бігти риссю», дінд. tṛpráḥ, tṛpálaḥ «непостійний, рухливий», лат. trepidus «хто часто перебирає ногами; тремтячий; трепетний», афг. drabǝl «трясти, сипати; насипати»;
в основі лежить звуконаслідувальний корінь іє. *trep- «ступати; тупотіти; дріботіти (ногами)»;
р. трепа́ть, бр. трапа́ць, др. трепати «хльоскати, ляпати», притрепати «прибити», п. trzepać, ч. třepati, слц. trepat’, вл. třepać, нл. tśepaś, tśаpaś, болг. тре́пя «убиваю», схв. трепнути «моргнути», трепача «терниця», слн. trépati «моргати», trepáti «тріпати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

втрі́пати «пройти довгий шлях пішки»
натрепати «(у великій кількості) накласти (соломи)» (соломи)] ВеЛ
натрі́пати «натрусити»
потрі́пки «клапті льону, що відпадають при тіпанні»
по́тріпки «торочки»
по́тряпки «тс.»
розтрепа́нство «легковажність»
ро́зтріп «обачність, розсудливість»
розтрі́панець «вітрогон»
розтрі́паний «легковажний»
стрепену́ти
стрепену́тися
стрі́пихи «торочки»
стрі́пки «тс.»
стріпну́ти «тріпнути; [стрепенути]»
стріпча́стий «з торочками»
трапа́шка «прилад для гостріння коси, мантачка»
тре́п'ях «торочки, що звисають із порваного одягу»
тре́панка «витіпаний і вичесаний льон»
трепа́т «тс.»
тре́па́ти «тріпати, трясти Г, Нед; іти Г; іти поспішаючи О; поволі йти О; жадібно їсти Г; (у виразах [трепати собов] «тремтіти»«базікати»
трепа́ть «тіпати (коноплі, льон); трясти, бити»
трепа́чка «китиця на кінці батога Г; мантачка; прилад, за допомогою якого льон остаточно очищають від костриці Л»
трепка́ч «бовт для полохання риби»
трепло́ «довге весло для керування човном, плотом; примітивний прилад для тіпання льону; базіка, хвастун»
тре́пок «відходи тканини у кравця; торочки, що звисають із порваного одягу»
трепу́ха «балакуха»
тріп (вигук для вираження струшування, [тремтіння])
трі́пайло «вітрогон»
тріпани́на
тріпа́ти «смикати, тіпати, бити; іти, бігти; [їсти Нед]»
тріпа́тися «розвіватися»
трі́патися «судорожно смикатися; мерехтіти; сердитися»
трі́па́чка «батіг, плітка; [малярія Мо; тіпальниця Чаб]»
трі́пну́ти
трі́пну́тися
тріпону́ти
тріпону́тися
тріпу́ (вигук для вираження тривалості тріпання або тремтіння Г, Нед)
тріпу́ха «пліткарка»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
drabǝl «трясти, сипати; насипати» афганська
трапа́ць білоруська
тре́пя «убиваю» болгарська
třepać верхньолужицька
þrabōn «бігти риссю» готська
τραπέω «ступаю, видавлюю» грецька
tṛpráḥ давньоіндійська
tṛpálaḥ «непостійний, рухливий» давньоіндійська
трепати «хльоскати, ляпати» давньоруська
притрепати «прибити» давньоруська
*trep- «ступати; тупотіти; дріботіти (ногами)» індоєвропейська
trepidus «хто часто перебирає ногами; тремтячий; трепетний» латинська
trept «звук при тупанні» литовська
trepsėˊti «тупати» литовська
trapinėˊti «штовхати ногами» литовська
tśepaś нижньолужицька
tśаpaś нижньолужицька
trzepać польська
trepati праслов’янська
trepetъ «трепет» праслов’янська
tropa «дорога» праслов’янська
ertreppa «переступати» прусська
trapt «ступати» прусська
трепа́ть російська
трепнути «моргнути» сербохорватська
трепача «терниця» сербохорватська
trepat' словацька
trépati «моргати»«тріпати» словенська
trepáti «моргати»«тріпати» словенська
třepati чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України