ТРЕПАН — ЕТИМОЛОГІЯ
трепа́н «хірургічний інструмент для свердління кістки»
запозичення з французької мови;
фр. trépan «свердел» походить від слат. trepanum, джерелом якого є гр. τρύπανον «тс.», пов’язане з τρῡπάω «свердлити», спорідненим з лит. trupėˊti «кришитися», trupùs «ламкий», псл. trupъ «труп»;
іє. *treu-p-, похідне від *teren-/tren-/ter- «терти, свердлити»;
р. трепа́н, трепана́ция, бр. трэпа́н, трэпана́цыя, п. trepan, trepanacja, ч. trepanace, слц. trepanácia, болг. трепана́ция, схв. тра̏пан, трепан, трепанациja, слн. trepanácija;
Фонетичні та словотвірні варіанти
трепана́ція
трепанува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| трэпа́н | білоруська |
| трэпана́цыя | білоруська |
| трепана́ция | болгарська |
| τρύπανον «тс.» | грецька |
| τρῡπάω «свердлити» | грецька |
| *treu-p- | індоєвропейська |
| *teren-/tren-/ter- «терти, свердлити» | індоєвропейська |
| trupėˊti «кришитися» | литовська |
| trupùs «ламкий» | литовська |
| trepan | польська |
| trepanacja | польська |
| trupъ «труп» | праслов’янська |
| трепа́н | російська |
| трепана́ция | російська |
| тра̏пан | сербохорватська |
| трепан | сербохорватська |
| трепанациja | сербохорватська |
| trepanum | середньолатинська |
| trepanácia | словацька |
| trepanácija | словенська |
| trépan «свердел» | французька |
| trepanace | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України