ТРЕНИ — ЕТИМОЛОГІЯ

трен «шлейф»

фр. traîne «тс.» пов’язане з traîner «тягти», яке через нар.-лат. *traginare, похідне від *tragere, зводиться до лат. traho, trahere «тягти»;
запозичення з французької мови;
р. трен, бр. трэн, п. tren, болг. ст. трен «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
трэн білоруська
трен «тс.» (ст.) болгарська
traho латинська
trahere «тягти» латинська
*traginare народнолатинська
*tragere народнолатинська
tren польська
трен російська
traîne «тс.» французька
traîner «тягти» французька

смотрі́ти «дивитися; шукати мацати; стежити; берегти»

псл. sъmotriti «дивитися; оглядати; думати», утворене за допомогою префікса sъ- (‹*sъn-) від дієслова motriti «дивитися», похідного від прикметника *motrъ «обережний», спорідненого з лит. matrùs, išmatrùs «тс.», įmatrùs «спритний, меткий», matóti «бачити; глядіти; виднітися», įmatóti «побачити, угледіти; помітити; розрізнювати», лтс. mast «сприймати, відчувати; спостерігати», matót «відчувати, помічати», гр. ματεύω «шукаю, прямую, прагну», μάτος«розшук»;
іє. *mat- (‹*ma-) «відчування, відчуття; почуття»;
припускається (Fraenkel IF 49, 208–209) також зв’язок з псл. metati «метати, кидати», що продовжує іє. *met- (‹*mē-) «кидати; міряти», і тому пропонується для лит. matóti «глядіти», р. смотре́ть реконструкція первісного значення «кидати погляди»;
р. смотре́ть, [мотре́ть] «дивитися», бр. [сматрэ́ць] «тс.; доглядати», др. съмотрѣти «дивитися; наглядати; піклуватися; думати, міркувати», п. [smotrzyć] «збирати», [smatrzyć] «тс.», болг. [смо́тра] «думаю», [мо́тря] «дивлюся», заст. смотря́вамъ «відмічаю, звертаю увагу, бачу», схв. сма̏трити «побачити, угледіти, виявити», ма̏трити «дивитися, спостерігати, наглядати», сма́трати «вважати; (заст.) спостерігати, наглядати», смо̏трен «обачливий, обережний», слн. [smotrìv] «тс.», smótrа «огляд», smátrati «вважати, думати», цсл. мотрити «дивитися», стсл. съмотрити «подивитися, оглянути, помітити, дивитися, спостерігати, звернути увагу; впізнати; усвідомити; обміркувати, розглянути; піклуватися», съмотрати, съматр›ати «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

досмотри́ти «угледіти»
смотр «огляд»р.)
смотри́ти «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сматрэ́ць «тс.; доглядати» білоруська
смо́тра «думаю» болгарська
ματεύω «шукаю, прямую, прагну» грецька
съмотрѣти «дивитися; наглядати; піклуватися; думати, міркувати» давньоруська
*mat- «відчування, відчуття; почуття» (‹*ma-) індоєвропейська
*met- «кидати; міряти» (‹*mē-) індоєвропейська
mast «сприймати, відчувати; спостерігати» латиська
matrùs литовська
matóti «глядіти» литовська
smotrzyć «збирати» польська
sъmotriti «дивитися; оглядати; думати» праслов’янська
metati «метати, кидати» праслов’янська
смотре́ть «кидати погляди» російська
смотре́ть російська
трити «побачити, угледіти, виявити» сербохорватська
smotrìv «тс.»«огляд»«вважати, думати» словенська
smótrа «тс.»«огляд»«вважати, думати» словенська
smátrati «тс.»«огляд»«вважати, думати» словенська
съмотрити «подивитися, оглянути, помітити, дивитися, спостерігати, звернути увагу; впізнати; усвідомити; обміркувати, розглянути; піклуватися» старослов’янська
мотре́ть «дивитися» українська
smatrzyć «тс.» українська
мо́тря «дивлюся» українська
трити «дивитися, спостерігати, наглядати» українська
сма́трати «вважати; (заст.) спостерігати, наглядати» українська
трен «обачливий, обережний» українська
съмотрати українська
съматр›ати «тс.» українська
мотрити «дивитися» церковнослов’янська
motriti «дивитися» (‹*sъn-) ?
*motrъ «обережний» ?
išmatrùs «тс.» ?
įmatrùs «спритний, меткий» ?
matóti «бачити; глядіти; виднітися» ?
įmatóti «побачити, угледіти; помітити; розрізнювати» ?
matót «відчувати, помічати» ?
μάτος «розшук» ?
смотря́вамъ «відмічаю, звертаю увагу, бачу» ?

хи́трий «який для досягнення чого-небудь діє непрямими, обманними шляхами; підступний, лукавий»

псл. xytrъ;
утворене від xytati, xytiti за допомогою суфікса -rъ, як bъd-rъ «бадьорий, жвавий» від bъdě-ti «пильнувати, не спати»;
семантичний розвиток відбувся в напрямку «спритний» → «умілий» → «лукавий»;
за іншим поглядом (Machek ZfSl 1, 1956, 35–36), припускалася спорідненість з лит. gùdras, gudrùs «хитрий, розумний», лтс. gudrs «тс.» і далі з хет. kutru- «свідок» (Machek ESJČ 212);
р. хи́трый, бр. хі́тры, др. хытрый, хитрый, п. chytry, ч. слц. chytró, вл. chětry «швидкий, меткий», нл. chytšy «хитрий», болг. хи́тър, схв. хи̏тар, хи̏трен «швидкий», слн. hítеr «тс.», стсл. хытрьць;
Фонетичні та словотвірні варіанти

перехитри́ти
прехи́трий
хитре́зний
хитрецъ «художник, ремісник» (1627)
хитре́ць
хи́трик «хитрун»
хитри́нка
хи́триця
хитро́во «хитро»
хи́трость «ремесло» (1627)
хи́трощі
хитрува́тий
хитру́га
хитру́н
хитру́нство
хитруньки́ «хитрощі»
хитру́ха
хитрю́га
хитрюга́н
хитрю́к
хитрю́щий
хитрячо́к
Етимологічні відповідники

Слово Мова
хі́тры білоруська
хи́тър болгарська
chětry «швидкий, меткий» верхньолужицька
хытрый давньоруська
gudrs «тс.» латиська
gùdras литовська
chytšy «хитрий» нижньолужицька
chytry польська
xytrъ праслов’янська
хи́трый російська
тар сербохорватська
chytró словацька
hítеr «тс.» словенська
хытрьць старослов’янська
хитрый українська
трен «швидкий» українська
kutru- «свідок» хетська
chytró чеська
-rъ ?
bъd-rъ «бадьорий, жвавий» ?
bъdě-ti «пильнувати, не спати» ?
напрямку «спритний» ?
gudrùs «хитрий, розумний» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України