ТРЕНИ — ЕТИМОЛОГІЯ

фр. traîne «тс.» пов’язане з traîner «тягти», яке через нар.-лат. *traginare, похідне від *tragere, зводиться до лат. traho, trahere «тягти»;

запозичення з французької мови;

р. трен, бр. трэн, п. tren, болг. ст. трен «тс.»;

псл. sъmotriti «дивитися; оглядати; думати», утворене за допомогою префікса sъ- (‹*sъn-) від дієслова motriti «дивитися», похідного від прикметника *motrъ «обережний», спорідненого з лит. matrùs, išmatrùs «тс.», įmatrùs «спритний, меткий», matóti «бачити; глядіти; виднітися», įmatóti «побачити, угледіти; помітити; розрізнювати», лтс. mast «сприймати, відчувати; спостерігати», matót «відчувати, помічати», гр. ματεύω «шукаю, прямую, прагну», μάτος«розшук»;

іє. *mat- (‹*ma-) «відчування, відчуття; почуття»;

припускається (Fraenkel IF 49, 208–209) також зв’язок з псл. metati «метати, кидати», що продовжує іє. *met- (‹*mē-) «кидати; міряти», і тому пропонується для лит. matóti «глядіти», р. смотре́ть реконструкція первісного значення «кидати погляди»;

р. смотре́ть, [мотре́ть] «дивитися», бр. [сматрэ́ць] «тс.; доглядати», др. съмотрѣти «дивитися; наглядати; піклуватися; думати, міркувати», п. [smotrzyć] «збирати», [smatrzyć] «тс.», болг. [смо́тра] «думаю», [мо́тря] «дивлюся», заст. смотря́вамъ «відмічаю, звертаю увагу, бачу», схв. сма̏трити «побачити, угледіти, виявити», ма̏трити «дивитися, спостерігати, наглядати», сма́трати «вважати; (заст.) спостерігати, наглядати», смо̏трен «обачливий, обережний», слн. [smotrìv] «тс.», smótrа «огляд», smátrati «вважати, думати», цсл. мотрити «дивитися», стсл. съмотрити «подивитися, оглянути, помітити, дивитися, спостерігати, звернути увагу; впізнати; усвідомити; обміркувати, розглянути; піклуватися», съмотрати, съматр›ати «тс.»;

псл. xytrъ;

утворене від xytati, xytiti за допомогою суфікса -rъ, як bъd-rъ «бадьорий, жвавий» від bъdě-ti «пильнувати, не спати»;

семантичний розвиток відбувся в напрямку «спритний» → «умілий» → «лукавий»;

за іншим поглядом (Machek ZfSl 1, 1956, 35–36), припускалася спорідненість з лит. gùdras, gudrùs «хитрий, розумний», лтс. gudrs «тс.» і далі з хет. kutru- «свідок» (Machek ESJČ 212);

р. хи́трый, бр. хі́тры, др. хытрый, хитрый, п. chytry, ч. слц. chytró, вл. chětry «швидкий, меткий», нл. chytšy «хитрий», болг. хи́тър, схв. хи̏тар, хи̏трен «швидкий», слн. hítеr «тс.», стсл. хытрьць;