ТРЕМТЛИВИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

тремті́ти

псл. [*trьmtěti] «дрижати», пов’язане з tręsti «трясти»;
споріднене з лат. tremo «дрижу; боюся», гр. τρέμω «тремчу», лит. trìmti «дрижати від холоду; лякати», лтс. tremt «лякати, проганяти», дангл. thrímman «стрибати», гот. þramstei (ент.) «коник», алб. trεmp, trem «лякати», тох. A träm- «тремтіти»;
іє. *t(e)rem- «тремтіти»;
бр. трымце́ць, [тромце́ць], п. [trzemcieć], ч. ст. třměti «хитатися»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

тре́міт «тремтіння»
тремки́й «тремтячий; дзвінкий»
тремті́вка «мембрана»
тремтки́й «тремтливий»
тремтли́вий
тремтю́чий
тремтя́чий
Етимологічні відповідники

Слово Мова
trεmp албанська
trem «лякати» албанська
трымце́ць білоруська
тромце́ць білоруська
þramstei «коник» (ент.) готська
τρέμω «тремчу» грецька
thrímman «стрибати» давньоанглійська
*t(e)rem- «тремтіти» індоєвропейська
tremo «дрижу; боюся» латинська
tremt «лякати, проганяти» латиська
trìmti «дрижати від холоду; лякати» литовська
trzemcieć польська
*trьmtěti «дрижати» праслов’янська
tręsti «трясти» праслов’янська
träm- «тремтіти» тохарська А
třměti «хитатися» (ст.) чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України