ТРАСОВІ — ЕТИМОЛОГІЯ

трас «трiсь, лясь» (вигук на позначення тріску, ляскоту, гуркоту, шуму)

звуконаслідувальне утворення, пов’язане з трі́скати, тря́скати;
думка про запозичення з польської мови (Richhardt 106) сумнівна;
п. trzas, trzask, trzaskot, trzaskać, trzasnąć, схв. trа̑s (вигук для передачі звуку від удару, падіння предмета), tráskati «базікати», trа̏skati «стукати, ударяти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

траск «тріск; ляскання батога; удар батогом»
тра́скало «тріскачка»
тра́скати «ляскати»
тра́скаючий
траски́й
тра́скіт «тс.»
траскота́ти «тс.»
траскоті́ти «ляскотіти»
тра́снути «ляснути тж; (про грім) ударити О»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
trzas польська
trzask польська
trzaskot польська
trzaskać польська
trzasnąć польська
trа̑s «базікати»«стукати, ударяти» (вигук для передачі звуку від удару, падіння предмета), tráskati , trа̏skati сербохорватська
tráskati сербохорватська
trа̏skati сербохорватська
трі́скати українська
тря́скати українська

тра́са

запозичення з німецької мови;
н. Trásse походить від фр. tracé «траса», пов’язаного з tracer «креслити, намічати (зокрема, напрямок руху)», яке через нар.-лат. *tractiare зводиться до лат. tractus «риса, смуга, лінія, напрям», похідного від traho «тягну, витягую»;
р. тра́сса, бр. м. тра́са, п. ч. слц. trasa, болг. трасе́, схв. тра̏са, слн. trása;
Фонетичні та словотвірні варіанти

трасови́к
трасува́льний
трасува́льник
трасува́ти
трасу́ючий
Етимологічні відповідники

Слово Мова
тра́са білоруська
трасе́ болгарська
tractus «риса, смуга, лінія, напрям» латинська
traho «тягну, витягую» латинська
тра́са македонська
*tractiare народнолатинська
Trásse німецька
trasa польська
тра́сса російська
тра̏са сербохорватська
trasa словацька
trása словенська
tracé «траса» французька
tracer «креслити, намічати (зокрема, напрямок руху)» французька
trasa чеська

тря́скати «ляскати; [шльопати (черевиками)] Шейк»

псл. [traskati], звуконаслідувальне утворення, паралельне до trěskati «тріскати»;
пов’язання з вл. třaskać «тремтіти», нл. tśěskaś «трясти» (Schuster-Šewc 1542) помилкове;
п. trzaskać «тряскати», ч. třaskat «з тріском вибухати», слц. traskavý «вибуховий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

трас (вигук для передачі тріску, гуркоту, шуму)
траск «звук від удару батога; биття, побої»
тра́скало «тс.; підвішений кусок заліза, який від вітру вдаряє об дерево, видаючи дзенькіт, для відлякування диких свиней О»
тра́скати «тс.»
траски́й «траскаючий»
тра́скіт
траскота́ти «ляскотати»
траскоті́ти
тра́снути «ляснути; ударити» (про грім)
трась (вигук для вираження звуку від переламування чогось твердого)
тря́скало «знаряддя, прилад, за допомогою якого утворюється тріск, шум»
тря́скіт
тряско́тало «тс.»
тряскоті́ти «тс.»
тря́снути
Етимологічні відповідники

Слово Мова
třaskać «тремтіти» верхньолужицька
tśěskaś «трясти» нижньолужицька
trzaskać «тряскати» польська
traskati праслов’янська
trěskati «тріскати» праслов’янська
traskavý «вибуховий» словацька
třaskat «з тріском вибухати» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України