ТРАСОВИК — ЕТИМОЛОГІЯ
тра́са
запозичення з німецької мови;
н. Trásse походить від фр. tracé «траса», пов’язаного з tracer «креслити, намічати (зокрема, напрямок руху)», яке через нар.-лат. *tractiare зводиться до лат. tractus «риса, смуга, лінія, напрям», похідного від traho «тягну, витягую»;
р. тра́сса, бр. м. тра́са, п. ч. слц. trasa, болг. трасе́, схв. тра̏са, слн. trása;
Фонетичні та словотвірні варіанти
трасови́к
трасува́льний
трасува́льник
трасува́ти
трасу́ючий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тра́са | білоруська |
| трасе́ | болгарська |
| tractus «риса, смуга, лінія, напрям» | латинська |
| traho «тягну, витягую» | латинська |
| тра́са | македонська |
| *tractiare | народнолатинська |
| Trásse | німецька |
| trasa | польська |
| тра́сса | російська |
| тра̏са | сербохорватська |
| trasa | словацька |
| trása | словенська |
| tracé «траса» | французька |
| tracer «креслити, намічати (зокрема, напрямок руху)» | французька |
| trasa | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України