ТРАСКАЛО — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
трас «трiсь, лясь» (вигук на позначення тріску, ляскоту, гуркоту, шуму)
звуконаслідувальне утворення, пов’язане з трі́скати, тря́скати;
думка про запозичення з польської мови (Richhardt 106) сумнівна;
п. trzas, trzask, trzaskot, trzaskać, trzasnąć, схв. trа̑s (вигук для передачі звуку від удару, падіння предмета), tráskati «базікати», trа̏skati «стукати, ударяти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
траск
«тріск; ляскання батога; удар батогом»
тра́скало
«тріскачка»
тра́скати
«ляскати»
тра́скаючий
траски́й
тра́скіт
«тс.»
траскота́ти
«тс.»
траскоті́ти
«ляскотіти»
тра́снути
«ляснути тж; (про грім) ударити О»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| trzas | польська |
| trzask | польська |
| trzaskot | польська |
| trzaskać | польська |
| trzasnąć | польська |
| trа̑s «базікати»«стукати, ударяти» (вигук для передачі звуку від удару, падіння предмета), tráskati , trа̏skati | сербохорватська |
| tráskati | сербохорватська |
| trа̏skati | сербохорватська |
| трі́скати | українська |
| тря́скати | українська |
тріск
псл. trěskъ, trěskati, пов’язані з troska «блискавка», troskotъ «тріск», споріднені з лит. treškėˊti «тріщати», traška «ламкість», tróškis «тріщина», лтс. trašķis «шум, шерех», можливо, також з гот. þriskan «молотити», ga-þrask «тік», нвн. dreschen «молотити»;
р. треск, бр. трэск, др. трѣскъ «тріск, грім», п. trzask, ч. třesk, слц. tresk, вл. třěskać «тріщати» (про мороз), болг. тря́скот, схв. три̏jесак «грім», трȇсак «грім; тріск, стук», слн. trèsk «тріск, шум», стсл. трѣскати;
Фонетичні та словотвірні варіанти
розтрі́ск
«розрив»
розтрі́скати
«розбити»
тра́скало
«тс.»
треска́ло
трєску́н
«сильний мороз»
тріс-ка́ч
«балакун Нед; той, що тріскається (у загадці -- мак)»
тріскавець
«мак дикий, Papaver rhoeas L.»
(бот.)
трі́скавиця
«гроза»
трі́скавка
«коник, Acridium»
(ент.)
тріскало
«підвішений кусок заліза, який від вітру вдаряє об дерево, видаючи дзенькіт, для відлякування диких свиней»
трі́скати
тріска́тий
«дикий мак»
(у сполученні [мак. т.] (бот.)
трі́ска́чка
«знаряддя для утворення тріску; машинка для очищання насіння льону; [балакуха Нед]»
трі́скіт
трі́скот
тріскота́ти
тріскоті́ти
тріскотли́вий
тріскотне́ча
тріскотня́
тріскотня́ва
трі́скутин
«тріск; сильний мороз»
тріску́ч
«льон-стрибунець, Linum crepitans»
(бот.)
тріску́чий
трі́снути
трі́снутий
трісь
(виг.)
тріща́ник
«шерхебель»
тріща́ти
трі́щина
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| трэск | білоруська |
| тря́скот | болгарська |
| třěskać «тріщати» (про мороз) | верхньолужицька |
| þriskan «молотити» | готська |
| ga-þrask «тік» | готська |
| трѣскъ «тріск, грім» | давньоруська |
| trašķis «шум, шерех» | латиська |
| treškėˊti «тріщати» | литовська |
| traška «ламкість» | литовська |
| tróškis «тріщина» | литовська |
| dreschen «молотити» | нововерхньонімецька |
| trzask | польська |
| trěskъ | праслов’янська |
| trěskati | праслов’янська |
| troska «блискавка» | праслов’янська |
| troskotъ «тріск» | праслов’янська |
| треск | російська |
| три̏jесак «грім» | сербохорватська |
| трȇсак «грім; тріск, стук» | сербохорватська |
| tresk | словацька |
| trèsk «тріск, шум» | словенська |
| трѣскати | старослов’янська |
| třesk | чеська |
тря́скати «ляскати; [шльопати (черевиками)] Шейк»
псл. [traskati], звуконаслідувальне утворення, паралельне до trěskati «тріскати»;
пов’язання з вл. třaskać «тремтіти», нл. tśěskaś «трясти» (Schuster-Šewc 1542) помилкове;
п. trzaskać «тряскати», ч. třaskat «з тріском вибухати», слц. traskavý «вибуховий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
трас
(вигук для передачі тріску, гуркоту, шуму)
траск
«звук від удару батога; биття, побої»
тра́скало
«тс.; підвішений кусок заліза, який від вітру вдаряє об дерево, видаючи дзенькіт, для відлякування диких свиней О»
тра́скати
«тс.»
траски́й
«траскаючий»
тра́скіт
траскота́ти
«ляскотати»
траскоті́ти
тра́снути
«ляснути; ударити»
(про грім)
трась
(вигук для вираження звуку від переламування чогось твердого)
тря́скало
«знаряддя, прилад, за допомогою якого утворюється тріск, шум»
тря́скіт
тряско́тало
«тс.»
тряскоті́ти
«тс.»
тря́снути
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| třaskać «тремтіти» | верхньолужицька |
| tśěskaś «трясти» | нижньолужицька |
| trzaskać «тряскати» | польська |
| traskati | праслов’янська |
| trěskati «тріскати» | праслов’янська |
| traskavý «вибуховий» | словацька |
| třaskat «з тріском вибухати» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України