ТРАПОМ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
трап «сходи»
запозичення з голландської мови;
гол. trap «сходинка; сходи» споріднене з англ. trap «сільце, пастка», нвн. Treppe «сходи»;
р. бр. болг. трап, п. trap;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| trap «сільце, пастка» | англійська |
| трап | білоруська |
| трап | болгарська |
| trap «сходинка; сходи» | голландська |
| Treppe «сходи» | нововерхньонімецька |
| trap | польська |
| трап | російська |
тра́пити «потрапити; спіткати; влучити»
через польське посередництво запозичено з німецької мови;
нвн. treffen «потрапляти, влучати; зустрічати» (свн. trëffen, двн. trëffаn «тс.») споріднене з снн. drepen, дангл. drepan, дісл. drepa «тс.»;
р. [тра́пить] «потрапити; трапитись», тра́фить «влучити; догодити», бр. тра́піць «влучити; опинитися; [знайти, встигнути]», п. trafić «влучити», trеfić, ч. trefiti, слц. trafit’, схв. тре̏фити «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
на-трапку́
«де трапиться»
при́трапка
«випадок»
притрапу́нок
притрафу́нок
«тс.»
трап
«випадок; спосіб»
тра́па
трапити
(XVII ст.)
тра́питися
тра́пкий
«кмітливий»
трапля
трапля́ти
трапля́тися
трапо́к
«тс.»
трапу́нок
«випадок»
траф
«тс.; випадкова зустріч; (виг.) влучено»
траф'ятися
«траплятися»
трафити
(1579)
тра́фити
«попасти, влучити, потрапити»
тра́фитися
трафля́ти
трафля́тися
трафу́нок
«випадок; нещасливий випадок»
тра́хвити
«влучити»
тра́хвитися
«трапитися»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тра́піць «влучити; опинитися; [знайти, встигнути]» | білоруська |
| drepan | давньоанглійська |
| trëffаn | давньоверхньонімецька |
| drepa «тс.» | давньоісландська |
| treffen «потрапляти, влучати; зустрічати» (свн. trëffen, двн. trëffаn «тс.») | нововерхньонімецька |
| trafić «влучити» | польська |
| trеfić «влучити» | польська |
| тра́пить «потрапити; трапитись» | російська |
| тра́фить «влучити; догодити» | російська |
| тре̏фити «тс.» | сербохорватська |
| trëffen | середньоверхньнімецька |
| drepen | середньонижньонімецька |
| trafit' | словацька |
| trefiti | чеська |
тря́пка «ганчірка Нед, О; віхоть для миття посуду Чаб; клапоть; лахміття; нитка, бахрома Нед»
не зовсім ясне;
очевидно, пов’язане з тріпа́ти, [стрі́пки] «торочки»;
в такому разі я замість і (р. е) з’явилося в результаті експресивної назалізації;
зіставляється з п. strzępka «польовий хвощ», strzępić «мочалити», ч. třapec «китиця, китичка», střapec «тс.», střepiti «розмочалювати», слц. strapec «бахрома, пучок», нл. tśumpliś se «розтріпуватися»;
р. тря́пка, бр. [тра́пка] «ганчірка», трапка́ч «великий рушник з бахромою на кінцях; [бахрома, витріпані нитки]», [тра́п’е, трап’ё] «лахміття», др. тряпъка «бахрома»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
по́тряпки
«бахрома»
тра́па
«ганчірка»
трапі́ца
«брудна ганчірка»
трапка́ч
«виплетена або виткана з латок ковдра чи рядно»
трапку́н
тра́пошник
«тс.»
тре́п'ях
«бахрома»
трепка́ч
«рушник з домотканого полотна»
тре́пці
«дрантя, клапті»
тря́п'я
«ганчір’я, лахміття Нед, Чаб»
тря́пичка
«ганчірка»
тря́пошник
«збирач ганчір’я та іншої утильсировини»
тря́пушник
«тс.; чоловік, хлопець, який дуже любить наряди»
тря́пушниця
«дружина збирача ганчір’я; жінка, дівчина, яка любить наряди»
тряпча́ний
«виготовлений з ганчір’я»
тряпчина́
«ганчірка, клапоть»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тра́пка «ганчірка» | білоруська |
| трапка́ч «великий рушник з бахромою на кінцях; [бахрома, витріпані нитки]» | білоруська |
| тра́п'е | білоруська |
| трап'ё «лахміття» | білоруська |
| тряпъка «бахрома» | давньоруська |
| tśumpliś se «розтріпуватися» | нижньолужицька |
| strzępka «польовий хвощ» | польська |
| strzępić «мочалити» | польська |
| тря́пка | російська |
| strapec «бахрома, пучок» | словацька |
| тріпа́ти | українська |
| стрі́пки «торочки» | українська |
| třapec «китиця, китичка» | чеська |
| střapec «тс.» | чеська |
| střepiti «розмочалювати» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України