ТРАПЛЯТИСЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
тра́пити «потрапити; спіткати; влучити»
через польське посередництво запозичено з німецької мови;
нвн. treffen «потрапляти, влучати; зустрічати» (свн. trëffen, двн. trëffаn «тс.») споріднене з снн. drepen, дангл. drepan, дісл. drepa «тс.»;
р. [тра́пить] «потрапити; трапитись», тра́фить «влучити; догодити», бр. тра́піць «влучити; опинитися; [знайти, встигнути]», п. trafić «влучити», trеfić, ч. trefiti, слц. trafit’, схв. тре̏фити «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
на-трапку́
«де трапиться»
при́трапка
«випадок»
притрапу́нок
притрафу́нок
«тс.»
трап
«випадок; спосіб»
тра́па
трапити
(XVII ст.)
тра́питися
тра́пкий
«кмітливий»
трапля
трапля́ти
трапля́тися
трапо́к
«тс.»
трапу́нок
«випадок»
траф
«тс.; випадкова зустріч; (виг.) влучено»
траф'ятися
«траплятися»
трафити
(1579)
тра́фити
«попасти, влучити, потрапити»
тра́фитися
трафля́ти
трафля́тися
трафу́нок
«випадок; нещасливий випадок»
тра́хвити
«влучити»
тра́хвитися
«трапитися»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тра́піць «влучити; опинитися; [знайти, встигнути]» | білоруська |
| drepan | давньоанглійська |
| trëffаn | давньоверхньонімецька |
| drepa «тс.» | давньоісландська |
| treffen «потрапляти, влучати; зустрічати» (свн. trëffen, двн. trëffаn «тс.») | нововерхньонімецька |
| trafić «влучити» | польська |
| trеfić «влучити» | польська |
| тра́пить «потрапити; трапитись» | російська |
| тра́фить «влучити; догодити» | російська |
| тре̏фити «тс.» | сербохорватська |
| trëffen | середньоверхньнімецька |
| drepen | середньонижньонімецька |
| trafit' | словацька |
| trefiti | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України