ТРАНШЕЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
транше́я «вузький глибокий рів»
запозичення з французької мови;
фр. tranchéе «траншея», давніше «просіка, рів» є похідним від trancher «розрізати, відсікати», що зводиться до лат. truncāre «відсікати, відрубувати», похідного від truncus «стовбур, обрубок; тулуб», спорідненого з лит. treñkti «сильно штовхати», кімр. trwŰch «скалічений»;
р. болг. транше́я, бр. траншэ́я, п. ст. transzeja, слц. tranšírovat’ «розрізати»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| траншэ́я | білоруська |
| транше́я | болгарська |
| trwŰch «скалічений» | кімрська |
| truncāre «відсікати, відрубувати» | латинська |
| truncus «стовбур, обрубок; тулуб» | латинська |
| treñkti «сильно штовхати» | литовська |
| transzeja (ст.) | польська |
| транше́я | російська |
| tranšírovat' «розрізати» | словацька |
| tranchéе «траншея» | французька |
| trancher «розрізати, відсікати» | французька |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України