ТРАКТУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
трактува́ти «частувати, пригощати» (заст.)
через посередництво польської і, можливо, німецької мов (пор. н. traktieren «поводитися з ким-небудь; пригощати») запозичено з латинської;
слат. tractāre «поводитися (з ким)», потім «пригощати» продовжує лат. tractāre «тягти; обробляти; керувати; поводитися (з ким)», пов’язане з trahere «тягти»;
р. [трактова́ть] «міркувати; домовлятися; поводитися з ким-небудь; пригощати», бр. [трахтава́ць] «частувати», п. traktować «поводитися (з ким); (заст.) частувати», [trachtować] «тс.», ч. traktovati (заст.) «пригощати, частувати», traktýrovat, trachtýrovat «тс.», [trachta] «частування», [trachtace] «тс.», слц. traktovat’ «частувати», вл. trakt(er)ować, схв. трактирати «міркувати; поводитися (з ким); частувати», слн. traktírati «обмірковувати; частувати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
трахтови́тий
«такий, що вміє пригощати»
трахтува́ти
«тс.»
утрактува́ти
«пригостити»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| трахтава́ць «частувати» | білоруська |
| trakt(er)ować | верхньолужицька |
| tractāre «тягти; обробляти; керувати; поводитися (з ким)» | латинська |
| trahere «тягти» | латинська |
| traktieren | німецька |
| traktować «поводитися (з ким); (заст.) частувати» | польська |
| trachtować «тс.» | польська |
| трактова́ть «міркувати; домовлятися; поводитися з ким-небудь; пригощати» | російська |
| трактирати «міркувати; поводитися (з ким); частувати» | сербохорватська |
| tractāre «поводитися (з ким)» | середньолатинська |
| traktovat' «частувати» | словацька |
| traktírati «обмірковувати; частувати» | словенська |
| traktovati «пригощати, частувати»«тс.» (заст.) | чеська |
| traktýrovat «пригощати, частувати»«тс.» (заст.) | чеська |
| trachtýrovat «пригощати, частувати»«тс.» (заст.) | чеська |
| trachta «частування» | чеська |
| trachtace «тс.» | чеська |
тракта́т «договір між державами; наукова праця»
запозичення з німецької мови;
н. Traktát походить від лат. tractātus «обговорення, розгляд», пов’язаного з дієсловом tractāre «поводитися; розглядати; обмацувати», яке через іменник tractus «тяга; смуга, слід» зводиться до trahere «тягти»;
р. бр. болг. м. тракта́т, п. вл. traktat, ч. слц. слн. traktát, схв. трактат;
Фонетичні та словотвірні варіанти
перетра́кта́ція
перетракто́вувати
тракто́вка
трактува́ти
трахтува́ти
«міркувати; засуджувати; обмовляти, характеризувати в непривабливому світлі Чаб, Дейн»
трахтуватися
«сперечатися»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тракта́т | білоруська |
| тракта́т | болгарська |
| traktat | верхньолужицька |
| tractātus «обговорення, розгляд» | латинська |
| tractāre «поводитися; розглядати; обмацувати» | латинська |
| tractus «тяга; смуга, слід» | латинська |
| trahere «тягти» | латинська |
| тракта́т | македонська |
| Traktát | німецька |
| traktat | польська |
| тракта́т | російська |
| трактат | сербохорватська |
| traktát | словацька |
| traktát | словенська |
| traktát | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України