ТРАКТОВКАМ — ЕТИМОЛОГІЯ
тракта́т «договір між державами; наукова праця»
запозичення з німецької мови;
н. Traktát походить від лат. tractātus «обговорення, розгляд», пов’язаного з дієсловом tractāre «поводитися; розглядати; обмацувати», яке через іменник tractus «тяга; смуга, слід» зводиться до trahere «тягти»;
р. бр. болг. м. тракта́т, п. вл. traktat, ч. слц. слн. traktát, схв. трактат;
Фонетичні та словотвірні варіанти
перетра́кта́ція
перетракто́вувати
тракто́вка
трактува́ти
трахтува́ти
«міркувати; засуджувати; обмовляти, характеризувати в непривабливому світлі Чаб, Дейн»
трахтуватися
«сперечатися»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тракта́т | білоруська |
| тракта́т | болгарська |
| traktat | верхньолужицька |
| tractātus «обговорення, розгляд» | латинська |
| tractāre «поводитися; розглядати; обмацувати» | латинська |
| tractus «тяга; смуга, слід» | латинська |
| trahere «тягти» | латинська |
| тракта́т | македонська |
| Traktát | німецька |
| traktat | польська |
| тракта́т | російська |
| трактат | сербохорватська |
| traktát | словацька |
| traktát | словенська |
| traktát | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України