ТРАКТИРНИК — ЕТИМОЛОГІЯ
тракти́р «у дореволюційній Росії -- будинок для зупинки та ночівлі проїжджих, із шинком, де можна поїсти; закусочна»
через посередництво польської мови запозичено з німецької;
н. traktíeren «поводитися з ким-небудь; пригощати» зводиться до лат. tractāre «поводитися; обробляти; трактувати», пов’язаного з trahere «тягти»;
р. болг. тракти́р, п. traktier, traktiernia, ч. заст. traktér, traktír;
Фонетичні та словотвірні варіанти
тракте́рня
трактиї́рник
трактиї́рня
тракти́рник
«власник, господар трактиру»
тракти́рня
трахти́р
«тс.»
трахти́рник
«тс.»
трахти́рників
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тракти́р | болгарська |
| tractāre «поводитися; обробляти; трактувати» | латинська |
| trahere «тягти» | латинська |
| traktíeren «поводитися з ким-небудь; пригощати» | німецька |
| traktier | польська |
| traktiernia | польська |
| тракти́р | російська |
| traktér (ст.) | чеська |
| traktír (ст.) | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України