ТРАКТ — ЕТИМОЛОГІЯ

тракт «шлях, велика проїзна дорога»

запозичення з німецької мови;
н. Trakt «тракт» походить від лат. tractus «тяга, протяжність; смуга, слід», пов’язаного з дієсловом trahere «тягти», спорідненим або з гот. дангл. dragan, двн. tragan «тс.», або з кімр. troed «нога, ступня», слн. trag «слід», схв. тра́жити «шукати»;
р. тракт, бр. тракт, [трахт], п. trakt, tracht «тракт», ч. слц. trakt «крило будови; флігель; (анат.) тракт; шлях», вл. trakt «тракт», болг. тракт «поштовий шлях; напрям», схв. тракт «витягання», слн. trákt «тракт»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

тра́кто́вий «проїжджий»
трахт «тс.»
трахтови́й «тс.»
трахтови́тий «з багатьма шляхами»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
тракт білоруська
трахт білоруська
тракт «поштовий шлях; напрям» болгарська
trakt «тракт» верхньолужицька
dragan готська
dragan давньоанглійська
tragan «тс.» давньоверхньонімецька
troed «нога, ступня» кімрська
tractus «тяга, протяжність; смуга, слід» латинська
trahere «тягти» латинська
Trakt «тракт» німецька
trakt «тракт» польська
tracht «тракт» польська
тракт російська
тра́жити «шукати» сербохорватська
тракт «витягання» сербохорватська
trakt «крило будови; флігель; (анат.) тракт; шлях» словацька
trag «слід» словенська
trákt «тракт» словенська
trakt «крило будови; флігель; (анат.) тракт; шлях» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України