ТРАГІЗМ — ЕТИМОЛОГІЯ
тра́гік
запозичення із західноєвропейських мов;
фр. tragique «трагік», н. Tragiker через лат. tragicus «тс.» зводяться до гр. τραγιϰός «цапиний; трагедійний», похідного від τράγος «козел»;
р. тра́гик, бр. тра́гік, др. трагикъ «трагічний», п. ч. слц. вл. tragik, болг. траги́к, м. трагик, трагичар, схв. тра̀гича̄р, слн. trágik;
Фонетичні та словотвірні варіанти
трагі́зм
трагі́чний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тра́гік | білоруська |
| траги́к | болгарська |
| tragik | верхньолужицька |
| τραγιϰός «цапиний; трагедійний» | грецька |
| τράγος «козел» | грецька |
| трагикъ «трагічний» | давньоруська |
| tragicus «тс.» | латинська |
| трагик | македонська |
| трагичар | македонська |
| Tragiker | німецька |
| tragik | польська |
| тра́гик | російська |
| тра̀гича̄р | сербохорватська |
| tragik | словацька |
| trágik | словенська |
| tragique «трагік» | французька |
| tragik | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України