ТРАВАМИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
трава́
у корені відбито давнє чергування а:ě;
словотворчі відношення такі ж, як у slaviti : slava;
псл. trava/trěva «трава», пов’язане з traviti/truti «поїдати»;
первісно означало «те, що поїдається»;
р. бр. трава́, др. трава «трава; сіно», трѣва «тс.», п. вл. trawa, ч. слц. слн. tráva, нл. tšawa, болг. трева́, м. трева, [трава], схв. тра́ва, стсл. тръва, трава «трава; паростки; зелень»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
безтрав'я
«тс.»
безтра́виця
«брак трави»
безтра́вний
«позбавлений трави»
підтра́вна
«добре насаджена»
(про косу)
підтра́вок
потра́в
«отава»
потра́виця
«тс.»
трав'яне́ць
«вид гвоздик, Dianthus Carthusianorum L.; польові гвоздики Пі»
(бот.)
трав'яни́й
трав'яни́к
«вид лілійника, Hemerocallis graminea Andr.; (іхт.) бичок, Gobius ophiocephalus Pall.»
(бот.)
трав'яни́стий
трав'яни́ця
(ент., назва кількох видів метеликів)
трав'я́нка
«гвоздики дельтовидні, Dianthus deltoides L.; [зірочник лісовий, Stellaria holostea L.; вид козельців, Tragopogon Hoccosus; (ент.) трав’яний комар, Sylvia Нед; трав’яна жаба Дейн; (іхт., невелика щука та інші риби, що живуть у зарослях) тж, (орн.) широконіска, Anas clypeata L.; шилохвіст, Anas acuta L.; славка, Sylvia Шарл; проститутка]»
(бот.)
трав'янкува́тий
«травистий»
трав'я́нчик
«гіацинтик блідий, Hyacinthella leucophaca Нед, Маk»
(бот.)
трав'я́стий
«тс.»
тра́вень
«п’ятий місяць року; [квітень] Пі»
траве́ць
«метелик, Hiparchia janina»
(ент.)
травина́
«трави»
(зб.)
трави́на
«стебло трави»
трави́стий
трави́ця
травище
«некошена стара трава»
траві́нка
«трав’яний комар, Sylvia»
(ент.)
тра́вка
травне́вий
тра́вний
«травистий»
травни́к
«настоянка на травах; місце, поросле травою; лікар, що лікує травами»
тра́вник
«гербарій; книжка про лікарські трави; (орн.) птах ряду куликоподібних, Tringa totanus L.; [чирка менша; кропив’янка, Troglodytes troglodytes L.; плакун Шарл]»
травни́стий
травни́ця
«трав’яна сова, Xylina graminis»
(орн.)
травни́чка
«мішечниця, Psyche graminella»
(ент.)
травня́к
«настойка на різних травах»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| трава́ | білоруська |
| трева́ | болгарська |
| trawa | верхньолужицька |
| трава «трава; сіно» | давньоруська |
| трѣва «тс.» | давньоруська |
| трева | македонська |
| трава | македонська |
| tšawa | нижньолужицька |
| trawa | польська |
| slaviti | праслов’янська |
| slava | праслов’янська |
| trava/trěva «трава» | праслов’янська |
| traviti/truti «поїдати» | праслов’янська |
| трава́ | російська |
| тра́ва | сербохорватська |
| tráva | словацька |
| tráva | словенська |
| тръва | старослов’янська |
| трава «трава; паростки; зелень» | старослов’янська |
| tráva | чеська |
де́рес «гірчак, Polygonum L.» (бот.)
остаточно не з’ясоване;
реконструюються псл. *dersьnъ, *drěsьnъ, *derstъ, *drěstъ, споріднені з dristati, оскільки корінь рослини використовувався при лікуванні шлункових захворювань, пор. інші назви гірчака: укр. дристу́н, дрестун, р. завязный корень, завязник, животный корень, черевная трава, схв. желудњак, дриставец (Меркулова Очерки 41–42);
пов’язується також з рдесник (бот.) «Potamogeton L.», причому обидві форми розглядаються як результат деетимологізації псл. *nerstьnъ, оскільки обидві рослини часто ростуть у воді, і в їх заростях нереститься риба (Machek Jm. rostl. 89; ESJČ 510; пор. Bezlaj ESSJ I 113; SW I 571);
форма [дepec] виникла з [дépeсень] і под., можливо, під впливом назви дуже поширеної рослини ве́рес, яка також росте по вологих місцях;
бр. драсён «гірчак», п. drest, drzest «гірчак», ч. dresnek, схв. дресен, dresan, слн. drésen «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дересен
«спориш, Polygonum aviculare L.»
де́ресень
«Polygonum minus»
дересеня
«Polygonum»
дереси́на
дря́сен
«водяний перець, Polygonum hydropiper L.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| драсён «гірчак» | білоруська |
| drest «гірчак» | польська |
| drzest «гірчак» | польська |
| *dersьnъ | праслов’янська |
| *nerstьnъ | праслов’янська |
| завязный корень | російська |
| желудњак | сербохорватська |
| дресен | сербохорватська |
| drésen «тс.» | словенська |
| дристу́н | українська |
| dresnek | чеська |
| *drěsьnъ | ? |
| *derstъ | ? |
| *drěstъ | ? |
| інші | ? |
| дрестун | ? |
| завязник | ? |
| животный | ? |
| корень | ? |
| черевная | ? |
| трава | ? |
| дриставец | ? |
| рдесник «Potamogeton L.» (бот.) | ? |
| дepec | ? |
| ве́рес | ? |
травник «чирок свистунок, Anas (Querquedula) crecca» (орн.)
похідне утворення від трава́;
назва зумовлена тим, що чирки влаштовують гнізда в густій траві;
Фонетичні та словотвірні варіанти
трав'я́нка
«тс.»
травничок
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| трава́ | українська |
чмана́ «очманіла, одуріла людина; [привид, мана]» (розм.)
результат поєднання слова мана́ з підсилювально-експресивним, нині змертвілим, префіксом ч(ь)- (‹ псл. *čь-/čе-);
не виключений, однак, зв’язок із псл. [*čьmanьjе] «трави, бур’яни», пор. ч. мор. [čmání], слц. čmánie, čmánina «тс.», тоді до семантики пор. р. трава́ – отра́ва;
Фонетичні та словотвірні варіанти
очма́на́
«очманіла людина»
(розм.)
очмані́ти
чмані́ти
«втрачати здатність нормально мислити, рухатися, діяти (від чаду, алкоголю, нікотину, нервового потрясіння тощо)»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| čmání | моравське |
| *čьmanьjе «трави, бур’яни» | праслов’янська |
| отра́ва | російська |
| čmánie | словацька |
| čmání | чеська |
| мана́ | ? |
| ч(ь)- (‹ псл. *čь-/čе-) | ? |
| čmání | ? |
| čmánina «тс.» | ? |
| трава́ | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України