ТОЧІЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
точи́ти «просівати, очищати обмолочене зерно, горох через сито»
псл. točiti «просіювати на решеті, вертіти, крутити» (тобто робити решетом горизонтальні кола), пор. укр. ото́чення, ото́чувати, ч. točit «вертіти, крутити», слц. točit’ «вертіти, обертати» (Machek ESJČ 646);
можливий семантичний зв’язок і з točitі «випускати рідину; сипати» (Machek 638);
ч. točiti «просіювати зерно (на решеті)», [tok] «сито, решето»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́точки
«залишки від очистки зерна»
ото́чини
«висівки»
підто́чини
«найдрібніше зерно, що просіялося через решето»
підточи́ти
«просіяти зерно на решето»
точі́й
«робітник, який очищає зерно на грохоті»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| točiti «просіювати на решеті, вертіти, крутити» (тобто робити решетом горизонтальні кола) | праслов’янська |
| točitі «випускати рідину; сипати» | праслов’янська |
| točit' «вертіти, обертати» | словацька |
| ото́чення | українська |
| točit «вертіти, крутити» | чеська |
| točiti «просіювати зерно (на решеті)» | чеська |
| tok «сито, решето» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України