ТОЧНЕ — ЕТИМОЛОГІЯ

то́чний

похідне утворення від давнішого точь (‹ *tъčь) «точка» (пор. [точ(в)точ] «точно» Нед);
пор. аналогічний зв’язок у німецькій мові: Punkt «точка» і pünktlich «точний, пунктуальний»;
р. то́чный, бр. (так) то́чна «точно», др. тъчьныи «рівний, подібний», болг. м. то́чен «точний» (з рос.), схв. та̏чан, слн. tóčen «тс.», стсл. тъчьнъ «рівний, однаковий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

точні́сінький
уточни́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
(так) то́чна «точно» () білоруська
то́чен «точний»рос.) болгарська
тъчьныи «рівний, подібний» давньоруська
то́чен «точний»рос.) македонська
Punkt «точка» німецька
pünktlich «точний, пунктуальний» німецька
*tъčь праслов’янська
то́чный російська
та̏чан сербохорватська
tóčen «тс.» словенська
тъчьнъ «рівний, однаковий» старослов’янська
точь «точка» (‹ *tъčь)(пор. [точ(в)]) українська
точ(в)точ «точно» українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України