ТОСКНЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
то́ска́ «туга, сум»
псл. tъska «туга, сум»;
зіставляється з то́щий (Цыганенко 431; Черных II 253; Brüсkner 570; Holub–Kop. 383–384), тошни́ти (Brüсkner тж), стиска́ти (Holub–Kop. тж; Holub–Lyer 481), далі з лит. taučiù, taũsti «тужити», tautà «туга» (Machek ESJČ 641);
іє. *tus-/teus- «опорожняти, спустошувати»;
р. тоска́, бр. [таска́] «туга», др. тъска «тс., неспокій», тоска «тс.», п. tęskny, ст. teskny, ч. слц. teskný «тужний, тужливий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
тескни́ця
«тс.»
тоск
«страх, тривога, пригніченість, неспокій»
тоскливець
«який тужить»
тоскли́вий
«тужливий»
то́скна
«туга, сум»
то́скний
«тс.»
тоскни́тися
«тужити»
то́скність
«туга»
то́скнути
тоскува́ти
тосни́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| таска́ «туга» | білоруська |
| тъска «тс., неспокій» | давньоруська |
| тоска «тс.» | давньоруська |
| *tus-/teus- «опорожняти, спустошувати» | індоєвропейська |
| taučiù | литовська |
| taũsti «тужити» | литовська |
| tautà «туга» | литовська |
| tęskny | польська |
| teskny (ст.) | польська |
| tъska «туга, сум» | праслов’янська |
| тоска́ | російська |
| teskný «тужний, тужливий» | словацька |
| то́щий | українська |
| тошни́ти | українська |
| стиска́ти | українська |
| teskný «тужний, тужливий» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України