ТОРЦІ — ЕТИМОЛОГІЯ
торе́ць «поперечна грань предмета»
запозичення з італійської мови;
іт. torso «торс, тулуб (як частина статуї)» на слов’янському ґрунті зазнало впливу суфіксальних утворень на -ец-;
припускався також зв’язок з *terti «терти» (Mikl. EW 353);
р. торе́ц, торц, бр. тарэ́ц;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сто́рець
«тс.»
стурцува́ти
«обковувати торець стрижня»
тор-цюва́льник
торці́вка
«торцювальний верстат; торцевий брук; [дошка, прибита до торців лат НикБЛ]»
торцьо́ваний
торцюва́льний
торцюва́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тарэ́ц | білоруська |
| torso «торс, тулуб (як частина статуї)» | італійська |
| *terti «терти» | праслов’янська |
| торе́ц | російська |
| торц | російська |
торф
запозичення з німецької мови;
н. Torf «торф» споріднене з англ. turf «дерн, торф», швед. дісл. torf, дат. tørv «тс.», псл. *dьr̥nъ «дерен»;
р. бр. болг. торф, п. torf;
Фонетичні та словотвірні варіанти
торе́ць
«торфове болото»
торф'яни́й
торф'яни́к
«тс.; робітник на торфорозробках»
торф'яни́стий
торф'яни́стість
торф'яни́ще
«тс.»
торфи́стий
«торф’янистий»
то́рфище
то́рфник
«торф’яний мох»
торфови́к
«торфове болото»
торфо́висько
торфо́вище
торфува́ння
торфува́ти
«удобрювати торфом»
торч
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| turf «дерн, торф» | англійська |
| торф | білоруська |
| торф | болгарська |
| torf | давньоісландська |
| tørv «тс.» | датська |
| Torf «торф» | німецька |
| torf | польська |
| *d<SUP>ь</SUP>r̥nъ «дерен» | праслов’янська |
| торф | російська |
| torf | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України