ТОРОЧЧЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
то́рок «бахрома; облямівка, кромка; [полотно з бахромою, яке кріпиться до навою]»
псл. *torkъ «мотузка, зав’язка»;
споріднене з прус. tarkue «ремінь в упряжі», лтс. te̦͂rka «мотузка для прив’язування буйків до рибальської сіті», дінд. tarkúḥ «веретено», гр. ἄτραϰτος «тс.», лат. torquēre «крутити, вити», torques «ланцюг», двн. drāhsil «токар», нвн. drechseln «точити», алб. tjerr «пряду», ірл. torc «коса», кімр. torch «намисто», тох. A, B tsark «мучити»;
іє. *tork- «крутити, вити»;
псл. *torkъ зіставлялося також з *ter- «терти» (Holub–Kop. 388);
р. торока́ «ремені ззаду сідла», [тороко́] «тс.», [торо́ка] «облямівка, бахрома», [торо́чка] «стрічка для облямівки», бр. таро́кі «ремені ззаду сідла», др. торокъ «тс.; стрічка, що пов’язувалася на чоло», п. trok, troki «ремінці, мотузки; пута, торочки», ч. trak, trák «лямка», tráky (заст.) «підтяжки, шлейки», слц. trak, traky «тс.», вл. trok «мотузка, линва», м. трака «стрічка», схв. тра̑к, тра̏ка «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
заторочи́ти
оторо́чка
оторо́чувати
підторо́чений
поторо́чений
приторо́чувати
торо́ка
«бахрома Нед; ремені Пі»
тороканя
«плахта з чотирма тороками»
торока́стий
«з бахромою; обтріпаний по краях»
тороки́
«ремені ззаду сідла для прив’язування речей; бахрома»
торо́чини
«весільний обряд, за яким пришивають торочки до рушників»
торочи́ти
«висмикувати нитки з країв тканини, роблячи торочки; облямовувати»
торочи́тися
«обтріпуватися по краях (про тканину); [снуватися (про нитки)]»
торо́чка
«бахрома, облямівка»
торочка́стий
торочки́
«бахрома; тороки»
торочкува́тий
«тс.»
торо́ччя
«бахрома»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| tjerr «пряду» | албанська |
| таро́кі «ремені ззаду сідла» | білоруська |
| trok «мотузка, линва» | верхньолужицька |
| ἄτραϰτος «тс.» | грецька |
| drāhsil «токар» | давньоверхньонімецька |
| tarkúḥ «веретено» | давньоіндійська |
| торокъ «тс.; стрічка, що пов’язувалася на чоло» | давньоруська |
| *tork- «крутити, вити» | індоєвропейська |
| torc «коса» | ірландська |
| torch «намисто» | кімрська |
| torquēre «крутити, вити» | латинська |
| torques «ланцюг» | латинська |
| te̦͂rka «мотузка для прив’язування буйків до рибальської сіті» | латиська |
| трака «стрічка» | македонська |
| drechseln «точити» | нововерхньонімецька |
| trok «ремінці, мотузки; пута, торочки» | польська |
| troki «ремінці, мотузки; пута, торочки» | польська |
| *torkъ «мотузка, зав’язка» | праслов’янська |
| *torkъ «терти» | праслов’янська |
| *ter- | праслов’янська |
| tarkue «ремінь в упряжі» | прусська |
| торока́ «ремені ззаду сідла» | російська |
| тороко́ «тс.» | російська |
| торо́ка «облямівка, бахрома» | російська |
| тра̑к | сербохорватська |
| тра̏ка «тс.» | сербохорватська |
| trak «тс.» | словацька |
| traky «тс.» | словацька |
| tsark | тохарська А |
| tsark «мучити» | тохарська В |
| торо́чка «стрічка для облямівки» | українська |
| trak «лямка»«підтяжки, шлейки» (заст.) | чеська |
| trák «лямка»«підтяжки, шлейки» (заст.) | чеська |
| tráky «лямка»«підтяжки, шлейки» (заст.) | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України