ТОРОПЛЕНА — ЕТИМОЛОГІЯ
торопі́ти «відчувати незручність, бентежитися, ніяковіти»
псл. *torpěti «лякатися», пов’язане з *torpiti «квапити», *tьr̥pěti «терпіти»;
споріднене з лат. torpeo «перебуваю в заціпенінні, в остовпінні»;
р. торопе́ть «бентежитися; лякатися, полохатися», бр. тарапі́цца «лякатися (про коня)», [тарапа́ны] «страх», [то́роп] «тс.» Носович, п. tropić się «бентежитися, ніяковіти», вл. trаpić (so) «мучити; утискати, лякати», болг. тра́пен «спантеличений», слн. tràp «дурень»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́торопень
«витрішкуватий»
ви́торопити очі
«дивитися злякано»
осторопі́ти
«оторопіти»
оторопа́тіти
«оторопіти»
сторопи́тися
«злякатися від несподіванки»
сторопі́ти
«тс.»
торо́па
«незграбна, неповоротка людина»
торопа́ло
«тс.»
торо́пити
«полохати, лякати»
торопи́тися
«боятися, торопіти»
то́ропіт
«жах, страх»
торопле́ний
«приголомшений, очманілий; [остовпілий Пі, полохливий]»
уторо́пити
«уставити очі (погляд)»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тарапі́цца «лякатися (про коня)» | білоруська |
| тарапа́ны «страх» | білоруська |
| то́роп «тс.» | білоруська |
| тра́пен «спантеличений» | болгарська |
| trаpić (so) «мучити; утискати, лякати» (so) | верхньолужицька |
| torpeo «перебуваю в заціпенінні, в остовпінні» | латинська |
| tropić się «бентежитися, ніяковіти» | польська |
| *torpěti «лякатися» | праслов’янська |
| *torpiti «квапити» | праслов’янська |
| *t<SUP>ь</SUP>r̥pěti «терпіти» | праслов’янська |
| торопе́ть «бентежитися; лякатися, полохатися» | російська |
| tràp «дурень» | словенська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України