ТОРИЛИ — ЕТИМОЛОГІЯ
вовту́зити «шарпати, сіпати, бити»
дериват якогось давнього східнослов’янського дієслова;
невдала спроба (Фасмер І 270) зведення р. [валта́житься] до фр. avantager «сприяти», а р. [валто́рить] – до р. вали́ть і [тори́ть] «штовхати»;
р. [валту́зить] «бити, шарпати», [волту́зить] «тс.», [валто́житься, волто́зиться, валта́житься] «возитися, доглядати», [валто́рить] «бити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вовту́зитися
«возитися»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
валта́житься | російська |
валто́рить | російська |
вали́ть «штовхати» | російська |
тори́ть «штовхати» | російська |
валту́зить «бити, шарпати» | російська |
волту́зить «тс.» | українська |
валто́житься | українська |
волто́зиться | українська |
валта́житься «возитися, доглядати» | українська |
валто́рить «бити» | українська |
avantager «сприяти» | французька |
обтаритися «вивалятися, забруднитися»
неясне;
зіставляється (Куркина Этимология 1970, 100) з р. [торить] «мучити, томити, затримувати, волочити або водити», схв. tàriti «терти», слн. tа́rati «мучити, терзати, повільно працювати», [tǫ́rati] «тягти, волочити; хворіти»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
торить «мучити, томити, затримувати, волочити або водити» | російська |
tàriti «терти» | сербохорватська |
tа́rati «мучити, терзати, повільно працювати» | словенська |
tǫ́rati «тягти, волочити; хворіти» | ? |
тор «колія»
псл. torъ «тертя; [торований шлях]», пов’язане чергуванням голосних з *terti «терти»;
зіставляється з лтс. nuotars «лука, поросла кущами», гр. τορός «пронизливий, різкий; стрімкий», дінд. tāráḥ «пронизливий», tā́raḥ «тс.»;
р. [тор] «вторована дорога», бр. тор «колія», п. tor «тс.», ч. [tor] «вторована дорога», болг. тор «добриво, гній», схв. то̑р «загін для худоби», [то̏р] «слід; огорожа», слн. tòr «тертя»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вто́ри
«пази на краю бочки, в які вставляють дно»
зато́р
зато́рич
«прилад для вирізування уторів»
тора́
«клепка»
тори́ти
«прокладати (шлях)»
то́рник
(бондарський інструмент)
торня́к
«тс.»
торо́ваний
торува́ти
«тс.»
уті́рник
уто́ри
«тс.»
уто́рник
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
тор «колія» | білоруська |
тор «добриво, гній» | болгарська |
τορός «пронизливий, різкий; стрімкий» | грецька |
tāráḥ «пронизливий» | давньоіндійська |
tā́raḥ «тс.» | давньоіндійська |
nuotars «лука, поросла кущами» | латиська |
tor «тс.» | польська |
torъ «тертя; [торований шлях]» | праслов’янська |
*terti «терти» | праслов’янська |
тор «вторована дорога» | російська |
то̏р «слід; огорожа» | сербо-церковнослов’янська |
то̑р «загін для худоби» | сербохорватська |
tòr «тертя» | словенська |
tor «вторована дорога» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України