ТОРЕРО — ЕТИМОЛОГІЯ
тореадо́р
запозичення з іспанської мови;
ісп. toreador (torero) «учасник кориди» пов’язане з torear «боротися з биком», похідним від toro «бик», яке походить від лат. taurus, спорідненого з гр. ταύρος «тс.», псл. turъ «тур»;
р. болг. тореадо́р, бр. тарэадо́р, п. ч. слц. toreador, вл. torero, м. тореа́дор, схв. тореадор, слн. toreadór;
Фонетичні та словотвірні варіанти
торе́ро
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тарэадо́р | білоруська |
| тореадо́р | болгарська |
| torero | верхньолужицька |
| ταύρος «тс.» | грецька |
| toreador «учасник кориди» (torero) | іспанська |
| torear «боротися з биком» | іспанська |
| toro «бик» | іспанська |
| torero | іспанська |
| taurus | латинська |
| тореа́дор | македонська |
| toreador | польська |
| turъ «тур» | праслов’янська |
| тореадо́р | російська |
| тореадор | сербохорватська |
| toreador | словацька |
| toreadór | словенська |
| toreador | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України