ТОРГОВКУ — ЕТИМОЛОГІЯ
торг «торгівля; ринок; базар; аукціон; торговельна організація»
псл. *tъr̥gъ «базар, торгівля»;
очевидно, споріднене з алб. tregë «ринок» (Meyer IF I 324–325);
далі походження слова неясне (лит. tur̃gus «ринок», лтс. tìrgus «тс.» виводяться від др. търгъ –Fraenkel 1143);
була спроба пов’язати з псл. *tъr̥gati «торгати» і сполученням торгати полотно, оскільки останнє було важливим предметом торгівлі (Holub–Kop. 389–390);
припускалося запозичення з тюркських мов;
тюрк. монг. torga, torgu «шовк» (Ramstedt Neuphilol. Mitt. 50, 99–100), дтюрк. turku, turgu «стоянка» (Räsänen, тж, 52, 193–194);
першоджерело вбачалося також в ассиро-вавилонському tamgary «купець» (Holub–Kop. тж; Skok III 499; Черных II 251);
пов’язувалося також (Ондруш Этимология 1984, 178–179) з псл. *toržiti «шукати», *stergti «стерегти»;
р. бр. торг, др. търг, торгъ, п. targ, ч. слц. trh, вл. torh, болг. търг, м. тргува «торгує», схв. тр̑г, слн. tŕg, стсл. тръгь;
Фонетичні та словотвірні варіанти
безто́ржя
ви́торг
недови́торг
переви́торг
пере́то́рг
перето́ржка
підто́ржя
«торгівля напередодні базарного дня»
по́то́ржка
«торгівля»
розто́ржя
«закінчення базару»
торга́ч
«торгаш»
торга́ш
торга́шество
торга́шеський
торгіве́ць
торгі́вля
торгі́вник
«торговець»
торго́ве́
«плата за місце на ринку»
торгове́льний
торгове́льник
торго́вець
торгови́зна
«товар у торгівлі»
торго́вий
торго́ви́ця
«торгівля; базар; ринкова площа»
торго́вище
торго́вка
торговни́к
«торговець»
торговни́чий
«торговельний»
торго́вщик
«торговець»
торгува́ти(ся)
торжи́ти(ся)
то́ржище
торжни́к
«покупець»
торжо́к
«торг»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
tregë «ринок» | албанська |
торг | білоруська |
търг | болгарська |
torh | верхньолужицька |
търгъ | давньоруська |
търг | давньоруська |
торгъ | давньоруська |
turku | давньотюркська |
turgu «стоянка» | давньотюркська |
tìrgus | латиська |
tur̃gus | литовська |
тргува «торгує» | македонська |
torga | монгольська |
torgu | монгольська |
targ | польська |
*t<SUP>ъ</SUP>r̥gъ «базар, торгівля» | праслов’янська |
*t<SUP>ъ</SUP>r̥gati «торгати» | праслов’янська |
*toržiti «шукати» | праслов’янська |
*stergti «стерегти» | праслов’янська |
торг | російська |
тр̑г | сербохорватська |
trh | словацька |
tŕg | словенська |
тръгь | старослов’янська |
torga | тюркські |
torgu «шовк» | тюркські |
торгати полотно | українська |
trh | чеська |
tamgary «купець» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України