ТОРГАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

то́рга́ти «смикати, шарпати; [мучити] Бі»

псл. *tъr̥gati «рвати, смикати», пов’язане чергуванням звуків з *tьr̥g- і, можливо, з *dьr̥g- «тс.»;
далі зіставляється з дінд. tṛṇéḍhi «роздроблений, розбитий», tṛḍháḥ «тс.»;
з лат. tergēre «терти, розтирати», гр. τρώγω «гризти, їсти», тох. А, В trásk «жувати, гризти» (Schuster-Šewc 1519), з лит. trū́kti «розриватися, тріскатися» (Skok III 499–500);
р. [торга́ть] «рвати, смикати, скубти», расторга́ть «розривати», бр. то́ргаць «шарпати», др. търгати «битися, тремтіти», п. targać «шарпати, смикати», ч. trhati, слц. trhat’ «тс.», вл. torhać «рвати, смикати», нл. tergaś «тс.», болг. тъ́ргам «смикати», тръ́гвам «іти, рушати; починати», м. трга «смикати, тягнути; рушати», схв. тр̏гати «рвати, смикати», слн. tŕgati «тс.», стсл. истръгати «розривати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

розтергну́ти «розтягти»
розто́рга́ти «розсмикати, розірвати»
торг «смик, шарп»
торгону́ти
тори́гати «торгати»
ту́ргати «хитати, трясти»
турготі́ти «трясти, шарпати»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
то́ргаць «шарпати» білоруська
тъ́ргам «смикати» болгарська
тръ́гвам «іти, рушати; починати» болгарська
torhać «рвати, смикати» верхньолужицька
τρώγω «гризти, їсти» грецька
tṛṇéḍhi «роздроблений, розбитий» давньоіндійська
tṛḍháḥ «тс.» давньоіндійська
търгати «битися, тремтіти» давньоруська
tergēre «терти, розтирати» латинська
trū́kti «розриватися, тріскатися» литовська
трга «смикати, тягнути; рушати» македонська
tergaś «тс.» нижньолужицька
targać «шарпати, смикати» польська
*t<SUP>ъ</SUP>r̥gati «рвати, смикати» праслов’янська
*t<SUP>ь</SUP>r̥g праслов’янська
*d<SUP>ь</SUP>r̥g «тс.» праслов’янська
торга́ть «рвати, смикати, скубти» російська
расторга́ть «розривати» російська
тр̏гати «рвати, смикати» сербохорватська
trhat' «тс.» словацька
tŕgati «тс.» словенська
истръгати «розривати» старослов’янська
trásk тохарська А
trásk «жувати, гризти» тохарська В
trhati чеська

кото́ргати «з силою смикати, термосити»

очевидно, утворене від дієслова то́ргати «смикати» за допомогою префіксального елемента ко- (ка-), пов’язаного з відтінком згрубілості (пор. [коверта́ти] «керувати, звертати», [коверза́] «роздуми; нісенітниця», ка́довб, п. kadłub «кадовб» тощо);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
kadłub польська
то́ргати «смикати» українська
ко- (ка-) українська
ка- українська
коверта́ти українська
коверза́ українська
ка́довб українська

та́ргати «тягати, рвати зубами»

запозичення з польської мови;
п. targać «смикати, тягти, рвати» відповідає укр. то́ргати;
Фонетичні та словотвірні варіанти

тарагу́нитися «тягтися, плентатися, брести; рухатися всією масою»
тарг (вигук для вираження моменту хапання або укусу)
таргани́на «смикання, тяганина»
тарга́ни́ти «тягнути, волокти»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
targać «смикати, тягти, рвати» польська
то́ргати українська

трога́ти «торкатися, ворушити; непокоїти, набридати Нед, смикати»

зіставляється з лтс. treksne «удар, поштовх», дісл. þreka «давити, тіснити», дангл. ðraku «натиск, насилля» (Mühl.–Endz. IV 230), з терза́ти, з лат. traho «тягти» (Горяев 376), з лат. tergeo, tergo «прати; чистити», гот. þairko «дірка» (Petr BB 18, 285);
існує припущення про виникнення дієслова в результаті фонетичної видозміни форми типу р. [торга́ть, то́ргнуть] «рвати, смикати», укр. то́ргати «смикати» (Mikkola Ursl. Gr. III 92);
р. тро́нуть виводиться з [тро́пнуть] «тупнути», а тро́гать пояснюється як результат впливу форми дви́гать (Vaillant Gr. comp. I 93);
єдиної етимології не має;
р. тро́гать «торкатися; мацати; чіпати; непокоїти; викликати співчуття», бр. [тро́гаць] «чіпати», болг. тро́гвам «торкаю»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

трога́тельний «зворушливий, захоплюючий»рос.)
тро́га́ючий «тс.»
трону́ти «торкнутися; зворушити»
тро́нутися «стати трохи ненормальним, психічно хворим»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
тро́гаць «чіпати» білоруська
тро́гвам «торкаю» болгарська
þairko «дірка» готська
ðraku «натиск, насилля» давньоанглійська
þreka «давити, тіснити» давньоісландська
traho «тягти» латинська
tergeo латинська
tergo «прати; чистити» латинська
treksne «удар, поштовх» латиська
торга́ть «рвати, смикати» російська
то́ргнуть російська
тро́нуть «тупнути» російська
тро́пнуть «тупнути» російська
тро́гать російська
дви́гать російська
тро́гать «торкатися; мацати; чіпати; непокоїти; викликати співчуття» російська
терза́ти українська
то́ргати «смикати» українська

турга́н «обірванець; голодранець»

запозичення зі словацької мови;
слц. trhan, як і ч. trhan «тс.», є похідним від trhat’ «смикати; рвати», спорідненого з укр. то́рга́ти «смикати, шарпати» (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

турґа́н «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
trhan словацька
trhat' «смикати; рвати» словацька
то́рга́ти «смикати, шарпати» українська
trhan «тс.» чеська
trhat' чеська

турготі́ти «сильно, з гуркотом стукати, [гуркати, стукати Г; стукати, бити, трясти Нед]»

очевидно, результат контамінації слів то́рга́ти «смикати, шарпати, термосити» і [тугоні́ти] «стукати, бити; гуркати» (див.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
то́рга́ти «смикати, шарпати, термосити» українська
тугоні́ти «стукати, бити; гуркати» українська

шко́рбати «тягти, смикати; мучити; скребти»

споріднене зі скребти́, шкребти́;
до фонетики пор. то́ргати «трясти, смикати» і трога́ти «смикати» (р. тро́гать «торкати»);
Фонетичні та словотвірні варіанти

шко́рба «стара, зморшкувата жінка»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
тро́гать «торкати» російська
скребти́ українська
шкребти́ українська
то́ргати «трясти, смикати» українська
трога́ти «смикати» (р. тро́гать «торкати») українська

штори́гать «стукати» (знев.)

експресивне нерегулярне утворення, що виникло як результат трансформації первісного то́рга́ти (див.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
то́рга́ти українська

ца́ргати «смикати, рвати»

очевидно, результат контамінації слів то́рга́ти й ца́пати;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
то́рга́ти ?
ца́пати ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України