ТОРАХ — ЕТИМОЛОГІЯ

тор «колія»

псл. torъ «тертя; [торований шлях]», пов’язане чергуванням голосних з *terti «терти»;
зіставляється з лтс. nuotars «лука, поросла кущами», гр. τορός «пронизливий, різкий; стрімкий», дінд. tāráḥ «пронизливий», tā́raḥ «тс.»;
р. [тор] «вторована дорога», бр. тор «колія», п. tor «тс.», ч. [tor] «вторована дорога», болг. тор «добриво, гній», схв. то̑р «загін для худоби», [то̏р] «слід; огорожа», слн. tòr «тертя»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

вто́ри «пази на краю бочки, в які вставляють дно»
зато́р
зато́рич «прилад для вирізування уторів»
тора́ «клепка»
тори́ти «прокладати (шлях)»
то́рник (бондарський інструмент)
торня́к «тс.»
торо́ваний
торува́ти «тс.»
уті́рник
уто́ри «тс.»
уто́рник «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
тор «колія» білоруська
тор «добриво, гній» болгарська
τορός «пронизливий, різкий; стрімкий» грецька
tāráḥ «пронизливий» давньоіндійська
tā́raḥ «тс.» давньоіндійська
nuotars «лука, поросла кущами» латиська
tor «тс.» польська
torъ «тертя; [торований шлях]» праслов’янська
*terti «терти» праслов’янська
тор «вторована дорога» російська
то̏р «слід; огорожа» сербо-церковнослов’янська
то̑р «загін для худоби» сербохорватська
tòr «тертя» словенська
tor «вторована дорога» чеська

То́ра «П’ятикнижжя Мойсея (перша частина Біблії); пергаментний сувій з цим текстом»

слово гебрайського походження;
гебр. Tōrā́h «вчення, закон» є похідним від дієслова hōrā́h «він показав, навчив»;
р. бр. То́ра, п. Tora, ч. tóra, thora, слц. слн. tóra, болг. тора́, схв. тора;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
То́ра білоруська
тора́ болгарська
Tōrā́<SUP>h</SUP> «вчення, закон» гебрайська
hōrā́<SUP>h</SUP> «він показав, навчив» гебрайська
Tora польська
То́ра російська
тора сербохорватська
tóra словацька
tóra словенська
tóra чеська
thora чеська

то́рі «англійська консервативна партія; член цієї партії»

англ. tory пов’язане з ірл. tōraidhe «переслідувач; розбійник», що походить від середньоірл. tōir «переслідування, погоня» (в XVII ст. слово tory позначало позбавленого землі ірландця, який жив з розбою);
запозичення з англійської мови;
р. болг. то́ри, бр. то́ры, п. torys «член партії торі», ч. слц. вл. tory, схв. тори, слн. tóri, tóry;
Фонетичні та словотвірні варіанти

тори́зм «ідеологія та політика торі»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
tory англійська
то́ры білоруська
то́ри болгарська
tory верхньолужицька
tōraidhe «переслідувач; розбійник» ірландська
torys «член партії торі» польська
то́ри російська
тори сербохорватська
tory словацька
tóri словенська
tóry словенська
tory чеська
tōir «переслідування, погоня»XVII ст. слово tory позначало позбавленого землі ірландця, який жив з розбою) ?

ора́тор

запозичення з латинської мови;
лат. ōrātor «промовець» є похідним від ōro «говорю, благаю, молюсь», можливо, спорідненого з дінд. ā́ryanti «хвалять», гр. гомер. ἀρή атт. ἀρα «молитва», вірм. uranam «я заперечую», псл. oriti «лунати», укр. [ора́ти] «кричати»;
р. болг. м. ора́тор, п. ч. orator, слц. слн. orátor, схв. о̀ра̄тор;
Фонетичні та словотвірні варіанти

оратор (1642)
ора́торство
ора́торствувати
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ἀρα «молитва» аттічний
ора́тор болгарська
uranam «я заперечую» вірменська
ἀρή гомерівське
ἀρή грецька
ā́ryanti «хвалять» давньоіндійська
ōrātor «промовець» латинська
ора́тор македонська
orator польська
oriti «лунати» праслов’янська
ора́тор російська
тор сербохорватська
orátor словацька
orátor словенська
ора́ти «кричати» українська
orator чеська
ōro «говорю, благаю, молюсь» ?

то́рок «невеличкий пліт»

похідне утворення від тор «колія», р. [тор] «вторована дорога» з пізнішою видозміною значення;
р. [то́рок] «тс.», бр. [таро́к] «кладка через річку з колод»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
таро́к «кладка через річку з колод» білоруська
тор «вторована дорога» російська
то́рок «тс.» російська
тор «колія» українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України