ТОПІТ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
тембр
запозичення з французької мови;
фр. timbre «дзвіночок; тембр» виникло зі ст. tymbre «вид барабана», яке походить від сгр. гр. τύμπανον «тс.», назалізованого варіанта τύπανον «тс.», пов’язаного з τύπος «удар; відтиск, відбиток; тип», τύπτω «бити, ударяти», спорідненими з дінд. tupáti (túmpati) «штовхає», лат. stupeо, -ēre «бути приголомшеним», вірм. t‘abrim «мене сковує заціпеніння», лтс. staũpe «сліди кінських копит», псл. tъpъtъ, укр. то́піт;
р. тембр, бр. тэмбр, п. tembr, ч. témbr, слц. вл. слн. timbre, болг. те́мбър, м. тембар, схв. тембр;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
тэмбр | білоруська |
те́мбър | болгарська |
timbre | верхньолужицька |
t'abrim «мене сковує заціпеніння» | вірменська |
τύμπανον «тс.» | грецька |
τύπανον «тс.» | грецька |
τύπος «удар; відтиск, відбиток; тип» | грецька |
τύπτω «бити, ударяти» | грецька |
tupáti «штовхає» (túmpati) | давньоіндійська |
túmpati | давньоіндійська |
stupeо | латинська |
stupēre «бути приголомшеним» | латинська |
staũpe «сліди кінських копит» | латиська |
тембар | македонська |
tembr | польська |
tъpъtъ | праслов’янська |
тембр | російська |
тембр | сербохорватська |
τύμπανον «тс.» | середньогрецька |
timbre | словацька |
timbre | словенська |
то́піт | українська |
timbre «дзвіночок; тембр» | французька |
tymbre «вид барабана» (ст.) | французька |
témbr | чеська |
то́пати «іти»
псл. top-, пов’язане чергуванням голосних з tep-;
звуконаслідувальне утворення, пор. лтс. tapa, tapu «туп-туп»;
tapât «крокувати, топати», лит. tapuoti «тс.»;
пор. також фін.-уг. tap «бити, штовхати», самодійське tap- «тс.» (див. Paasonen KSz 14, 69), тат. каз. кипч. taptamak «топтати», tap-tap «туп-туп»;
р. то́пать, бр. то́паць, п. [topotać się] «дрижати (від страху, тривоги)», ч. t’opati «крокувати», вл. topotać «тупати», болг. м. то́пот «тупіт», схв. топо̀тати «тупати», слн. topotáti «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
про́топки
«слід ніг»
ро́зтопом
«завзято, радо, із запалом»
розтопша́
«незграбна жінка»
топ
«туп»
(виг.)
топа́
«стопа»
топанча́
«черевичок»
то́піт
то́пкати
«топтати»
топота́ти
«бігти з тупотом»
топоті́ти
«тс.»
топу́-топу́
«тупу-тупу»
(виг.)
тьо́па
«той, хто топає»
тьо́пати
«плентатися»
тьо́пкатися
«тинятися»
тьо́пко
«той, хто тупотить»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
то́паць | білоруська |
то́пот «тупіт» | болгарська |
topotać «тупати» | верхньолужицька |
taptamak «топтати» | казахська |
tap-tap | казахська |
taptamak «топтати» | кипчацька |
tap-tap | кипчацька |
tapa | латиська |
tapu «туп-туп» | латиська |
tapât «крокувати, топати» | латиська |
tapuoti «тс.» | литовська |
то́пот «тупіт» | македонська |
topotać się «дрижати (від страху, тривоги)» | польська |
top- | праслов’янська |
tep- | праслов’янська |
то́пать | російська |
топо̀тати «тупати» | сербохорватська |
topotáti «тс.» | словенська |
taptamak «топтати» | татарська |
tap-tap «туп-туп» | татарська |
t'opati «крокувати» | чеська |
tap «бити, штовхати» | ? |
tap- «тс.» (див. Paasonen KSz 14, 69) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України