ТОПІР — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
то́пі́р «сокира з довгим держаком, що використовувалась як зброя СУМ, Нед; [сокира Г; тесло О]» (іст.)
псл. toporъ «сокира»;
загальноприйнятої етимології не має;
припускалася можливість зв’язку з ті́пати, тя́ти (Фасмер IV 79; Черных II 250–251; Ильинский ИОРЯС 31, 352; КЭСРЯ 446; Rudnicki Prasł. II 64, 107; Младенов 636; RÉS 4, 194; Slavia 10, 248; Matzenauer 84), з тепорити, то́пати, топта́ти (Schuster-Šewc 1518–1519);
розглядалося також як давнє запозичення з іранських мов, пор. дперс. *tapara- «топір», перс. teber, белуджійське tapar (звідки запозичено вірм. tapar «тс.»), курд. tefer (Макарушка 13; Трубачев Рем. терминол. 152; Зализняк ВСЯ VI 40; Brückner 573; Machek ESJČ 647; Holub–Kop. 387; Мартынов Язык 55; Hübschmann Arm. 252; Lidén Tochar. St. 19; Meillet RSl 2, 67; 6, 173), причому висловлювалась думка про посередництво тюркських мов (див. також Горяев 372; Mikl. EW 359; TEl I 239, II 167; Lokotsch 155; РЧДБЕ 865);
із східнослов’янських мов запозичено фін. tappara (Mikkola Berühr. 170), дісл. taparøx «бойова сокира» (Holthausen Awn. Wb. 300), звідки дангл. tæpperæx «топірчик» (Holthausen AeWb. 343);
р. болг. топо́р, бр. тапо́р, др. топоръ «сокира», п. topór, ч. слц. нл. topor, вл. toporo, слн. tôpor (заст.) «топорисько»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
затопори́ти
«ударити»
топіре́ць
«зменш. до то́пі́р; [сокирка на довгому держаку, звичайно прикрашена]»
топірни́к
«воїн, озброєний сокирою»
топірня́
«частина плуга; дошка, на якій вішають сокиру»
топі́рчик
топо́р
«сокира»
топоре́ць
«тс.»
топори́сько
«тс.»
топори́ще
«держак сокири»
топоря́
«сокирка»
топоря́тко
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тапо́р | білоруська |
| топо́р | болгарська |
| toporo | верхньолужицька |
| tapar | вірменська |
| tæpperæx «топірчик» | давньоанглійська |
| taparøx «бойова сокира» | давньоісландська |
| *tapara- «топір» | давньоперська |
| топоръ «сокира» | давньоруська |
| tefer | курдська |
| topor | нижньолужицька |
| teber | перська |
| topór | польська |
| toporъ «сокира» | праслов’янська |
| топо́р | російська |
| topor | словацька |
| tôpor «топорисько» (заст.) | словенська |
| ті́пати | українська |
| тя́ти | українська |
| тепорити | українська |
| то́пати | українська |
| топта́ти | українська |
| tappara | фінська |
| topor | чеська |
| tapar | ? |
топі́рчики «братки, Viola tricolor L.» (бот.)
похідне утворення від топі́р;
назви зумовлені подібністю форми квітів цих рослин до топірця;
р. [топо́рник] «тс.», бр. [тапаркі́] «сокирки, Consolida regalis»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
топірник
«в’язіль барвистий, Coronilla varia L.»
топо́рник
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тапаркі́ «сокирки, Consolida regalis» | білоруська |
| топо́рник «тс.» | російська |
| топі́р | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України