ТОПКОМУ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
то́пка «невелика посудина для натоптування в неї солі»
форми, етимологічно пов’язані з товпа́ «натовп», [то́впити] «натискати, натоптувати, набивати»;
випадіння в (‹ l) могло бути зумовлене зближенням з топи́ти «розтоплювати; нагріваючи, плавити», оскільки сіль виварювали, пор. значення п. [topka], а також р. [топни́к] «горщик, у якому топлять молоко; великий глечик; глиняний горщик, у якому топлять сметану», [топни́ца] «великий горщик, у якому перетоплюють масло», [топни́чка] «посудинка для топлення масла, сала, воску», [топле́нка] «посуд для топлення масла»;
малоймовірне запозичення з тюркських мов (пор. тур. top «куля; круглий предмет», topak «круглий», звідки болг. то́пка «круглий предмет; м’яч», [топ] «тс.», м. топка «куля; круглий предмет; м’яч»);
п. [topka] (‹ *tołpka) «виварена сіль у формі горщика», ст. sýl tołpia(s)ta «сіль, формована в посудинах» (з укр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
товпу́га
«посудина для солі»
то́пка солі
«грудка пресованої солі у формі ковпака вагою 1 кг»
(заст.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| то́пка | болгарська |
| топ | болгарська |
| топка | македонська |
| topka | польська |
| topka «виварена сіль у формі горщика» (‹ *tołpka) | польська |
| sýl tołpia(s)ta «сіль, формована в посудинах» (з укр.), (ст.) | польська |
| *tołpka | польська |
| топни́к «горщик, у якому топлять молоко; великий глечик; глиняний горщик, у якому топлять сметану» | російська |
| топни́ца «великий горщик, у якому перетоплюють масло» | російська |
| топни́чка «посудинка для топлення масла, сала, воску» | російська |
| топле́нка «посуд для топлення масла» | російська |
| top | турецька |
| topak | турецька |
| товпа́ «натовп» | українська |
| то́впити «натискати, натоптувати, набивати» | українська |
| топи́ти «розтоплювати; нагріваючи, плавити» | українська |
топи́ти «підтримувати вогонь; розплавляти»
псл. topiti «нагрівати, опалювати; плавити», пов’язане чергуванням голосних з teplъ «теплий»;
споріднене з дінд. tápati (tápyati) «нагріває(ться), горить», tāpáyati «спалює», ав. tāpayeiti «тс.», лтс. patape «бурулька; краплі, капіж»;
іє. *tep- «бути теплим»;
р. топи́ть, бр. тапі́ць, п. topić «розтоплювати, плавити», ч. topiti «опалювати, нагрівати, [розтоплювати, плавити]», слц. topit’ «розтоплювати, плавити», нл. topiś «опалювати, нагрівати», болг. топя́ «розтоплювати, плавити», м. топи, схв. то̀пити «тс.», слн. topíti «нагрівати; плавити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́топ
ви́топка
ви́топки
відто́пки
нето́па
«лінива жінка»
ото́пка
«опалювання»
перето́пка
ро́зтоп
«топлення»
розто́па
«емаль»
ро́зтопка
«тс.»
розто́плений
розто́плювальний
розто́пник
«емалювальник»
стоп
«плавлення; сплав»
стопли́вий
«який легко топиться»
стопні́ти
«стопитися»
топа́
«опалювачка»
топи́льник
«опалювач; плавильник»
топі́льник
«тс.»
топі́нка
«топлення печі»
то́пка
топки́й
«який легко топиться»
топле́ний
топлени́на
«розтоплені речовини»
топле́нистий
то́пливо
«паливо»
то́пля
«топлення (молока)»
топни́стий
«тс.»
то́пниця
«чугуноплавильний завод»
топні́ти
«плавити»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| tāpayeiti «тс.» | авестійська |
| тапі́ць | білоруська |
| топя́ «розтоплювати, плавити» | болгарська |
| tápati «нагріває(ться), горить» (tápyati) | давньоіндійська |
| tāpáyati «спалює» | давньоіндійська |
| tápyati | давньоіндійська |
| *tep- «бути теплим» | індоєвропейська |
| patape «бурулька; краплі, капіж» | латиська |
| топи | македонська |
| topiś «опалювати, нагрівати» | нижньолужицька |
| topić «розтоплювати, плавити» | польська |
| topiti «нагрівати, опалювати; плавити» | праслов’янська |
| teplъ «теплий» | праслов’янська |
| топи́ть | російська |
| то̀пити «тс.» | сербохорватська |
| topit' «розтоплювати, плавити» | словацька |
| topíti «нагрівати; плавити» | словенська |
| topiti «опалювати, нагрівати, [розтоплювати, плавити]» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України