ТОНІТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
тону́ти «потопати, грузнути»
псл. tonǫti ‹ *topnǫti «тонути», пов’язане з topiti «топити»;
р. тону́ть, бр. тану́ць, др. тонути, п. tonąć, ч. tonouti, слц. tonút’, нл. toniś, болг. тъ́на «занурююсь», м. тоне, схв. то̀нути «тонути», слн. toníti, цсл. тонѫти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
втона́ти
«поринати»
то́нучий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тану́ць | білоруська |
| тъ́на «занурююсь» | болгарська |
| тонути | давньоруська |
| тоне | македонська |
| toniś | нижньолужицька |
| tonąć | польська |
| tonǫti «тонути» | праслов’янська |
| topiti «топити» | праслов’янська |
| *topnǫti | праслов’янська |
| тону́ть | російська |
| то̀нути «тонути» | сербохорватська |
| tonút' | словацька |
| toníti | словенська |
| тонѫти | церковнослов’янська |
| tonouti | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України