ТОНІТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

тону́ти «потопати, грузнути»

псл. tonǫti ‹ *topnǫti «тонути», пов’язане з topiti «топити»;
р. тону́ть, бр. тану́ць, др. тонути, п. tonąć, ч. tonouti, слц. tonút’, нл. toniś, болг. тъ́на «занурююсь», м. тоне, схв. то̀нути «тонути», слн. toníti, цсл. тонѫти;
Фонетичні та словотвірні варіанти

втона́ти «поринати»
то́нучий
Етимологічні відповідники

Слово Мова
тану́ць білоруська
тъ́на «занурююсь» болгарська
тонути давньоруська
тоне македонська
toniś нижньолужицька
tonąć польська
tonǫti «тонути» праслов’янська
topiti «топити» праслов’янська
*topnǫti праслов’янська
тону́ть російська
то̀нути «тонути» сербохорватська
tonút' словацька
toníti словенська
тонѫти церковнослов’янська
tonouti чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України