ТОНОМ — ЕТИМОЛОГІЯ

тон

запозичення із західноєвропейських мов;
н. Ton, фр. ton, англ. tone походять від лат. tonus «тон, звук», що зводиться до гр. τόνος «тонація, лад; наголос; натяг, напруження», пов’язаного з дієсловом τείνω «натягаю, напружую», спорідненим з дінд. tanoti «натягає, витягає», лат. tenere «тримати, досягати», укр. тене́то;
р. бр. болг. м. тон, п. вл. ton, ч. слц. слн. tón, схв. то̑н;
Фонетичні та словотвірні варіанти

тона́льний
тона́льність
то́ніка
тоні́чний
то́нний
тонува́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
tone англійська
тон білоруська
тон болгарська
ton верхньолужицька
τόνος «тонація, лад; наголос; натяг, напруження» грецька
τείνω «натягаю, напружую» грецька
tanoti «натягає, витягає» давньоіндійська
tonus «тон, звук» латинська
tenere «тримати, досягати» латинська
тон македонська
Ton німецька
ton польська
тон російська
то̑н сербохорватська
tón словацька
tón словенська
тене́то українська
ton французька
tón чеська

то́нна (міра ваги)

н. Tonne, англ. гол. ton «тс.» походять від фр. tonne «тс.», спочатку «винна бочка», яка зводиться до гал. tŭnna «міх для вина»;
запозичення із західноєвропейських мов;
р. то́нна, бр. то́на, п. слц. вл. нл. слн. tona, ч. tuna, болг. тон, м. тон, тона, схв. то̏на, слн. týna;
Фонетичні та словотвірні варіанти

тонна́ж
тонна́жність
то́нний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ton «тс.» англійська
то́на білоруська
тон болгарська
tona верхньолужицька
tŭnna «міх для вина» галльська
ton «тс.» голландська
тон македонська
тона македонська
tona нижньолужицька
Tonne німецька
tona польська
то́нна російська
то̏на сербохорватська
tona словацька
tona словенська
tóna словенська
tonne «тс.» французька
tuna чеська

тону́ти «потопати, грузнути»

псл. tonǫti ‹ *topnǫti «тонути», пов’язане з topiti «топити»;
р. тону́ть, бр. тану́ць, др. тонути, п. tonąć, ч. tonouti, слц. tonút’, нл. toniś, болг. тъ́на «занурююсь», м. тоне, схв. то̀нути «тонути», слн. toníti, цсл. тонѫти;
Фонетичні та словотвірні варіанти

втона́ти «поринати»
то́нучий
Етимологічні відповідники

Слово Мова
тану́ць білоруська
тъ́на «занурююсь» болгарська
тонути давньоруська
тоне македонська
toniś нижньолужицька
tonąć польська
tonǫti «тонути» праслов’янська
topiti «топити» праслов’янська
*topnǫti праслов’янська
тону́ть російська
то̀нути «тонути» сербохорватська
tonút' словацька
toníti словенська
тонѫти церковнослов’янська
tonouti чеська

ту́не́ць «велика промислова хижа риба, Thunnus thynnus L.» (іхт.)

запозичено, можливо, через посередництво німецької мови (н. Thun(fisch) «тс.») з італійської;
іт. tonno «тс.» походить від нар.-лат. thunnus, що зводиться до гр. ϑύννος «тс.», джерелом якого є гебр. tannīˊn «морське чудовисько»;
р. бр. туне́ц, п. tuńczyk, ч. tuňák, слц. tuniak, болг. тон, [túnjak], схв. ту̏њ, tȗn, ту̏ња, слн. tún;
Фонетичні та словотвірні варіанти

тунце́ві
Етимологічні відповідники

Слово Мова
туне́ц білоруська
тон болгарська
túnjak болгарська
tannīˊn «морське чудовисько» гебрайська
ϑύννος «тс.» грецька
tonno «тс.» італійська
thunnus народнолатинська
Thun(fisch) «тс.» німецька
tuńczyk польська
ту̏ња прибалтийські
туне́ц російська
ту̏њ сербохорватська
tȗn сербохорватська
tuniak словацька
tún словенська
tuňák чеська

капта́н

запозичення з турецької мови;
тур. kaftan «вид верхнього довгого одягу» загальноприйнятої етимології не має;
за одним припущенням (Радлов II 461; Lokotsch 61; Фасмер II 212; Супрун Тюркизмы 69–72; Sławski II 20), турецьке слово походить від перс. ḫäftān, за іншим (Корш ИОРЯС 1903, 30; Bern. I 468), є власне тюркським, утвореним з кап «мішок; футляр» і тон «одяг»;
р. кафта́н, ст. кавтан, ковтан, бр. болг. кафта́н, п. ч. слц. kaftan, м. кафтан, схв. кàфтан, слн. kaftán;
Фонетичні та словотвірні варіанти

кавта́н «вид напівкаптана з відкидним коміром, жіночий святковий одяг галицьких городянок»
капта́нка «верхній одяг, подібний до кофти; піджак із вибійки»
капта́нник «той, хто шиє каптани»
кафта́н «каптан; куртка»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кафта́н білоруська
кафта́н болгарська
кафтан македонська
ḫäftān перська
kaftan польська
кафта́н російська
кавтан (ст.) російська
ковтан російська
кàфтан сербохорватська
kaftan словацька
kaftán словенська
kaftan «вид верхнього довгого одягу» турецька
кап «мішок; футляр» тюркські
тон «одяг» тюркські
kaftan чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України