ТОНЗУРА — ЕТИМОЛОГІЯ
тонзу́ра «виголене місце на маківці голови у католицьких духовних осіб»
запозичення з латинської мови;
лат. tonsūra «тс.» пов’язане з дієсловом tondēre «стригти, стинати, позбавляти», що зіставляється з гр. τένδω «обгризаю» або з кімр. tonn «шкіра, оболонка», свн. stuns «короткий»;
р. болг. схв. тонзу́ра, бр. танзу́ра, п. вл. tonsura, ч. tonsura, tonzura, слц. слн. tonzúra;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| танзу́ра | білоруська |
| тонзу́ра | болгарська |
| tonsura | верхньолужицька |
| τένδω «обгризаю» | грецька |
| tonn «шкіра, оболонка» | кімрська |
| tonsūra «тс.» | латинська |
| tondēre «стригти, стинати, позбавляти» | латинська |
| tonsura | польська |
| тонзу́ра | російська |
| тонзу́ра | сербохорватська |
| stuns «короткий» | середньоверхньнімецька |
| tonzúra | словацька |
| tonzúra | словенська |
| tonsura | чеська |
| tonzura | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України