ТОМАН — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ту́ма́н «імла; дурень СУМ, Нед; [весняна хороводна гра; сорт темношкірих кавунів]»
запозичення з тюркських мов;
чаг. кирг. балкар. кар. узб. ног. як. туман «туман, морок», тат. башк. томан, каз. туман «тс.», тур. duman «дим, туман, курява», аз. ккалп. туркм. думак «туман» виводяться від тюрк. tum(a)- «обволікатися, окутуватися»;
припускається також, що джерелом південнотюркських форм з початковим d (д) є індоєвропейські мови (пор. перс. dūd : dūdmān «дим, кіптява», ав. dunman- «туман», dvąnman- «хмара»);
р. тума́н (атмосферне явище), бр. тума́н «тс.; [темна, неосвічена людина]», п. tuman «тс.; курява»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
натума́нити
«наварити, приготувати багато їжі, іноді несмачної»
(Чернігівщина)
потумани́ти
«швидко піти; обдурити»
притума́нений
притума́нити
стумані́лий
тумани́ско
«дурень»
тумани́ти
тума́ни́тися
тумани́ще
«блукаючий вогонь, оманливе світло»
тумані́ти
«ставати туманним; чманіти, дуріти [виднітися здалеку Нед; сидіти бездіяльно Нед]»
тума́нний
тума́нність
туманова́тий
«недоумкуватий О; дурнуватий Ме»
туманува́тий
«тс.»
тума́ньство
«обман»
туманя́рство
«шарлатанство»
туманя́рський
«шарлатанський»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| dunman- | авестійська |
| dvąnman- | авестійська |
| думак «туман» | азербайджанська |
| туман «туман, морок» | балкарська |
| томан | башкирська |
| тума́н «тс.; [темна, неосвічена людина]» | білоруська |
| туман «тс.» | казахська |
| туман «туман, морок» | караїмська |
| думак «туман» | каракалпакська |
| туман «туман, морок» | киргизька |
| туман «туман, морок» | ногайська |
| dūd | перська |
| dūdmān | перська |
| tuman «тс.; курява» | польська |
| тума́н (атмосферне явище) | російська |
| томан | татарська |
| duman «дим, туман, курява» | турецька |
| думак «туман» | туркменська |
| tum(a)- «обволікатися, окутуватися» | тюркські |
| туман «туман, морок» | узбецька |
| туман «туман, морок» | чагатайська |
| туман «туман, морок» | якутська |
ту́ма́н «надзвичайно велика кількість»
очевидно, запозичення з турецької мови;
тур. tümen «десять тисяч; надзвичайно велика кількість; натовп», як і аз. тумǝн «туман, старий іранський грошовий знак», узб. туман «десять тисяч; (іст.) тумен (військова одиниця з десяти тисяч вершників; повіт); грошова одиниця в Ірані», кирг. монг. тумǝн «незчисленна кількість; десять тисяч», виводиться з іранських мов, але більш обґрунтованим є виведення тюркських назв від тох. A tmāṃ «десять тисяч», тох. В tmāne, tumane «тс.» (Шервашидзе ВЯ 1989/2, 80);
р. [тума́н] «десять тисяч», [тома́н] «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тумǝн «туман, старий іранський грошовий знак» | азербайджанська |
| тумǝн «незчисленна кількість; десять тисяч» | киргизька |
| тумǝн «незчисленна кількість; десять тисяч» | монгольська |
| тума́н «десять тисяч» | російська |
| тома́н «тс.» | російська |
| tmāṃ «десять тисяч» | тохарська А |
| tmāne | тохарська В |
| tumane «тс.» | тохарська В |
| tümen «десять тисяч; надзвичайно велика кількість; натовп» | турецька |
| туман «десять тисяч; (іст.) тумен (військова одиниця з десяти тисяч вершників; повіт); грошова одиниця в Ірані» | узбецька |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України