ТОМАМ — ЕТИМОЛОГІЯ
том «частина (окрема книжка) твору»
запозичення з французької мови;
фр. tome «том» через посередництво лат. tomus «тс.» зводиться до гр. τόμος «частина, відрізок; том», пов’язаного з дієсловом τέμνω «ділю, ріжу»;
р. бр. болг. м. том, п. tom, схв. то̏м, слн. tóm;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пото́мний
томи́ще
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
том | білоруська |
том | болгарська |
τόμος «частина, відрізок; том» | грецька |
τέμνω «ділю, ріжу» | грецька |
tomus «тс.» | латинська |
том | македонська |
tom | польська |
том | російська |
то̏м | сербохорватська |
tóm | словенська |
tome «том» | французька |
тому́ (присл.)
псл. tomu (дав. в.), po tomь (місц. в.) є відмінковими формами вказівного займенника tъ, що з часом адвербіалізувалися;
р. потому́, пото́м, бр. таму́, др. тому «після того», по тому «на тій підставі», по томь «після того», п. ст. temu «тому», ч. слц. вл. potom «потім», схв. по̀том, слн. potém «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
по́тім
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
таму́ | білоруська |
potom «потім» | верхньолужицька |
тому «після того» | давньоруська |
по тому «на тій підставі» | давньоруська |
по томь «після того» | давньоруська |
temu «тому» (ст.) | польська |
tomu (дав. в.) | праслов’янська |
po tomь | праслов’янська |
tъ | праслов’янська |
потому́ | російська |
пото́м | російська |
по̀том | сербохорватська |
potom «потім» | словацька |
potém «тс.» | словенська |
potom «потім» | чеська |
тмій «тому, для того» (спол.)
очевидно, пов’язане з тому́;
характер зв’язку неясний;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
тому́ | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України