ТОЛПА — ЕТИМОЛОГІЯ
товпа́ «натовп»
псл. *tъl̥pa або *tьl̥pa «натовп»;
споріднене з лит. talpà «місткість; об’єм», telpù, tilpaũ, til˜pti «вміщатися, входити», tulpinti «давати місце, вміщати», лтс. talpa «приміщення», tìlpt, te̦lpu, tilpstu, tilpu «вміщатися», дінд. tálpuḥ «ложе, сідалище», talpā «тс.», ірл. tallaim «знаходжу місце»;
спроба пояснити слово з *pl̥-plā/pl̥-plo, як у лат. po-pulus (Pisani Miscellanea etimologica, Roma, 1933, 123), непереконлива;
р. толпа́, бр. то́ўпіцца «товпитися», др. тълпа, п. [tłopić] «товпитися», [tłupić] «тс.», ч. слц. tlupa (з рос.), болг. тълпа́, м. толпа, стсл. тлъпа;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вто́впитися
«втиснутися»
дото́впитися
на́товп
по́товп
«давка»
пото́впити
«вмістити»
пото́впитися
про́товп
«прохід крізь натовп»
про́товпом
«протискуючись»
розто́впити
«розсунути натовп»
сто́впище
сто́вплений
то́впива
«тіснява»
то́впити
«натискати, натоптувати, набивати»
то́впитися
то́впище
то́впний
«масовий»
товпня́
«тіснота, товчія»
толпа́
«тс.»
(з рос.)
толпа́вий
«тс.»
то́лпиво
«тиск»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
то́ўпіцца «товпитися» | білоруська |
тълпа́ | болгарська |
tálpuḥ «ложе, сідалище» | давньоіндійська |
talpā «тс.» | давньоіндійська |
тълпа | давньоруська |
tallaim «знаходжу місце» | ірландська |
po-pulus | латинська |
talpa «приміщення» | латиська |
tìlpt | латиська |
te̦lpu | латиська |
tilpstu | латиська |
tilpu «вміщатися» | латиська |
talpà «місткість; об’єм» | литовська |
telpù | литовська |
tilpaũ | литовська |
til˜pti «вміщатися, входити» | литовська |
tulpinti «давати місце, вміщати» | литовська |
толпа | македонська |
tłopić «товпитися» | польська |
tłupić «тс.» | польська |
*t<SUP>ъ</SUP>l̥pa «натовп» | праслов’янська |
*t<SUP>ь</SUP>l̥pa | праслов’янська |
*pl̥-plā/pl̥-plo | праслов’янська |
толпа́ | російська |
tlupa (з рос.) | словацька |
тлъпа | старослов’янська |
tlupa (з рос.) | чеська |
товпи́га «товста, незграбна людина»
очевидно, пов’язане з [то́вба] «тс.»;
російські слова розглядаються як похідні від толпа́ (Соболевский РФВ 71, 23; Фасмер IV 74), хоча тут могло відбутися лише вторинне зближення;
р. [толпы́га] «хто товпиться, лізе в натовп; бовдур, незграбний і грубий», [толпе́га] «нетямуща, незграбна людина», [тулпе́га] «незграбна, неповоротка жінка», бр. [тоўпе́ка] «неповоротка жінка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
товпи́жище
(про дурну, тупу людину)
товпі́га
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
тоўпе́ка «неповоротка жінка» | білоруська |
толпа́ | російська |
толпы́га «хто товпиться, лізе в натовп; бовдур, незграбний і грубий» | російська |
толпе́га «нетямуща, незграбна людина» | російська |
тулпе́га «незграбна, неповоротка жінка» | російська |
то́вба «тс.» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України