ТОЛОЧНЕ — ЕТИМОЛОГІЯ

толо́ка́ «праця гуртом для швидкого виконання великої за обсягом роботи, на яку закликають сусідів, родичів, товаришів (без оплати, а за частування)»

псл. *tolka «толока», пов’язане з *tolkti «товкти»;
до семантики пор. п. tłok «скупчення (людей, предметів)»;
споріднене з лит. talkà «толока», лтс. tàlka «тс.», з іншим вокалізмом лит. tel˜kti «скликати на толоку»;
припускається також запозичення в балтійські мови зі слов’янських (Brückner 571–572);
р. [толо́ка], бр. талака́, п. tłoka, болг. тлака́, м. схв. тла́ка, слн. tláka;
Фонетичні та словотвірні варіанти

толі́чка (зменш.)
толоко́ю «спільно, гуртом (працюючи без оплати, за частування)»
толокува́ти «працювати толокою»
толоча́нин «учасник толоки»
толоча́нка «учасниця толоки»
толо́чний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
талака́ білоруська
тлака́ болгарська
tàlka «тс.» латиська
talkà «толока» литовська
tel˜kti «скликати на толоку» литовська
тла́ка македонська
tłok «скупчення (людей, предметів)» польська
tłoka польська
*tolka «толока» праслов’янська
*tolkti «товкти» праслов’янська
толо́ка російська
тла́ка сербохорватська
tláka словенська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України