ТОЛОЧАНИ — ЕТИМОЛОГІЯ
толо́ка́ «праця гуртом для швидкого виконання великої за обсягом роботи, на яку закликають сусідів, родичів, товаришів (без оплати, а за частування)»
псл. *tolka «толока», пов’язане з *tolkti «товкти»;
до семантики пор. п. tłok «скупчення (людей, предметів)»;
споріднене з лит. talkà «толока», лтс. tàlka «тс.», з іншим вокалізмом лит. tel˜kti «скликати на толоку»;
припускається також запозичення в балтійські мови зі слов’янських (Brückner 571–572);
р. [толо́ка], бр. талака́, п. tłoka, болг. тлака́, м. схв. тла́ка, слн. tláka;
Фонетичні та словотвірні варіанти
толі́чка
(зменш.)
толоко́ю
«спільно, гуртом (працюючи без оплати, за частування)»
толокува́ти
«працювати толокою»
толоча́нин
«учасник толоки»
толоча́нка
«учасниця толоки»
толо́чний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| талака́ | білоруська |
| тлака́ | болгарська |
| tàlka «тс.» | латиська |
| talkà «толока» | литовська |
| tel˜kti «скликати на толоку» | литовська |
| тла́ка | македонська |
| tłok «скупчення (людей, предметів)» | польська |
| tłoka | польська |
| *tolka «толока» | праслов’янська |
| *tolkti «товкти» | праслов’янська |
| толо́ка | російська |
| тла́ка | сербохорватська |
| tláka | словенська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України