ТОЛОКОЮ — ЕТИМОЛОГІЯ

толо́ка́ «праця гуртом для швидкого виконання великої за обсягом роботи, на яку закликають сусідів, родичів, товаришів (без оплати, а за частування)»

припускається також запозичення в балтійські мови зі слов’янських (Brückner 571–572);
споріднене з лит. talkà «толока», лтс. tàlka «тс.», з іншим вокалізмом лит. tel˜kti «скликати на толоку»;
псл. *tolka «толока», пов’язане з *tolkti «товкти»;
до семантики пор. п. tłok «скупчення (людей, предметів)»;
р. [толо́ка], бр. талака́, п. tłoka, болг. тлака́, м. схв. тла́ка, слн. tláka;
Фонетичні та словотвірні варіанти

толі́чка (зменш.)
толоко́ю «спільно, гуртом (працюючи без оплати, за частування)»
толокува́ти «працювати толокою»
толоча́нин «учасник толоки»
толоча́нка «учасниця толоки»
толо́чний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
талака́ білоруська
тлака́ болгарська
tàlka «тс.» латиська
talkà «толока» литовська
tel˜kti «скликати на толоку» литовська
тла́ка македонська
tłok «скупчення (людей, предметів)» польська
tłoka польська
*tolka «толока» праслов’янська
*tolkti «товкти» праслов’янська
толо́ка російська
тла́ка сербохорватська
tláka словенська

то́лок «пристрій, знаряддя для трамбування; поршень, [товкач О]»

псл. *tolk- «товкти, тиснути», пов’язане чергування звуків з *tъl̥k- «тс.»;
р. [то́лок] «пристрій для трамбування», [толочить] «витоптувати (траву, посіви)», бр. [толо́ка] «поле під паром», п. tłok «скупчення (людей, предметів); поршень; штемпель; толок», ч. tlak «тиск», слц. tlač «книгодрук», вл. tłok «тиск», схв. тла̑к «тс.», слн. tlák «тс.; бруківка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

відтолочки «витолочені місця»
натоло́ча «невелике озеро»
натоло́чє «потоптане місце»
па́толоч «потоптане поле, потрава; місце, де хижак з’їв тварину; залишки після збирання коноплі»
потоло́ка «потолочене місце в траві або хлібі»
по́толоч
потоло́ччя «тс.»
су́толока «безладний рух, штовхання»
то́ло́ка «залишене під пар поле, на якому пасуть худобу; вільна ділянка біля села, де збиралася молодь гуляти»
толокно́ «борошно з підсушеного вівса; [борошно з сухарів Нед]»
толокува́ти «бути толокою, гуляти» (про землю)
толо́чи́ти «приминати, надломлювати рослини, пошкоджувати посіви; бити; тягти, волокти; [рівняти орану землю ногами О]»
толочі́й «поршень»
толочни́к «тс.»
толочни́ця «цілина; рік не орана земля»
толо́шний «залишений під толоку»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
толо́ка «поле під паром» білоруська
tłok «тиск» верхньолужицька
tłok «скупчення (людей, предметів); поршень; штемпель; толок» польська
*tolk- «товкти, тиснути» праслов’янська
*t<SUP>ъ</SUP>l̥k- «тс.» праслов’янська
то́лок «пристрій для трамбування» російська
толочить «витоптувати (траву, посіви)» російська
тла̑к «тс.» сербохорватська
tlač «книгодрук» словацька
tlák «тс.; бруківка» словенська
tlak «тиск» чеська

тлік «переліг»

запозичення з польської мови;
п. tłok, [tłoka] «тс.» відповідає укр. толо́ка;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
tłok польська
tłoka «тс.» польська
толо́ка українська

товк «глузд, розум, толк»

псл. *tъl̥kъ «думка, пояснення»;
зіставляється з дірл. ad-tluch- «дякувати», to-tluch- «просити»;
можливо, споріднене з лат. loquor/locor (якщо l‹tl) «говорю, показую», далі з дінд. tarkaḥ «припущення», tarkáyati «припускає» (Младенов 644; Matzenauer 347; Pedersen Kelt Gr. I 43; Uhlenbeck 109; сумніви щодо цього в Ernout–Meillet 652; Wаlde–Hofm. I 821; Mayr-hofer I 485);
іє. *tolk- «говорити, викладати»;
р. толк «думка, судження, пояснення», бр. [тоўк] «толк, сенс», др. тълкъ «тлумачення», п. [tołk] «розум, сенс, логіка», [tołkować] «пояснювати» (з рос.), ч. tolk «смисл, значення» (з рос.), болг. тълку́вам «пояснювати, розгадувати», м. толкува «тс.», стсл. тлъкъ «перекладач»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

затовкува́тися «заговоритися»
то́вком «зрозуміло»
товкува́ти «пояснювати, говорити»
то́лок «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
тоўк «толк, сенс» білоруська
тълку́вам «пояснювати, розгадувати» болгарська
tarkaḥ «припущення» давньоіндійська
tarkáyati «припускає» давньоіндійська
ad-tluch- «дякувати» давньоірландська
to-tluch- «просити» давньоірландська
тълкъ «тлумачення» давньоруська
*tolk<SUP>u̯</SUP>- «говорити, викладати» індоєвропейська
loquor/locor «говорю, показую» (якщо l‹tl) латинська
толкува «тс.» македонська
tołk «розум, сенс, логіка» польська
tołkować «пояснювати»рос.) польська
*t<SUP>ъ</SUP>l̥kъ «думка, пояснення» праслов’янська
толк «думка, судження, пояснення» російська
тлъкъ «перекладач» старослов’янська
tolk «смисл, значення»рос.) чеська

толк «розум, глузд, [порядок Нед]»

р. толк «думка, судження, пояснення» відповідає укр. товк (див.);
запозичення з російської мови;
бр. толк, п. [tołk] «розум, сенс, логіка», [tołkować] «пояснювати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

безтолко́вий
толко́вий
толкови́тий «розумний, розсудливий»
толковни́к «той, хто пояснює»
то́лком (присл.)
толкува́ти «пояснювати»
толкува́тися «розмовляти, радитися»
толку́щий «тямущий»
то́лок «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
толк білоруська
tołk «розум, сенс, логіка» польська
tołkować «пояснювати» польська
толк «думка, судження, пояснення» російська
товк українська

кла́ка «гуртова праця у сусіда чи родича, толока»

молд. клакэ «панщина; гуртова робота», як і рум. clácă «тс.», походить від схв. тла́ка «панщина, примусова робота» або болг. тлака́ «вечорниці; безплатна колективна допомога в роботі (сусідам, родичам)», споріднених з укр. толо́ка́;
запозичення з молдавської мови;
Фонетичні та словотвірні варіанти

клак
кла́ква «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
тлака́ «вечорниці; безплатна колективна допомога в роботі (сусідам, родичам)» болгарська
кла́кэ «панщина; гуртова робота» молдавська
clácă «тс.» румунська
тла́ка «панщина, примусова робота» сербохорватська
толо́ка́ українська

штовха́ти «короткими різкими рухами торкатися когось, відпихати від себе»

експресивне утворення, споріднене з товкти́, [товка́ти], [товка́н], то́лок;
до чергування х і к пор. штирка́ти і штирха́ти;
Фонетичні та словотвірні варіанти

підшто́вхувач
по́штовх
штовка́ти «штовхати, совати, штрикати»
штовх (виг.)
штовха́н
штовхани́на
штовха́ч
штовхі́ць (виг.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
товкти́ українська
товка́ти українська
товка́н українська
то́лок українська
штирка́ти українська
штирха́ти українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України