ТОЛИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. toliti «утишувати, заспокоювати»;

споріднене з лит. tìlti, tylù, tilaũ «замовкнути», tylà «мовчання», лтс. tilinât «балувати (дитину)», дірл. tuilim «сплю», вірм. t‘ołum «залишаю», далі, очевидно, з двн. stilli (нвн. still) «тихий»;

іє. *tel-((s)tel-) «тихий»;

р. [толи́ть] «заспокоювати, вгамовувати», утоля́ть «тс.», др. утолити «переконати, умовити; утихомирити, заспокоїти; полегшити, вилікувати», утолитися «умилосердитися», болг. утоля́вам «тамувати, угамовувати», схв. то̀лити «заспокоювати, тамувати», слн. tóliti «заспокоювати, вгамовувати», стсл. оутолити «переконати, заспокоїти»;

складне слово, утворене з основи іменника кров і, очевидно, фонетично видозміненої основи дієслова [толити] «гамувати, тамувати» (*-толь ›*-тіль› -тій);

назва зумовлена, можливо, застосуванням блошниці для лікування дизентерії (поносів з кров’ю);

похідне утворення від [толи́ти] «гамувати, тамувати»;

можливо, пов’язане з [поту́ла] «поступливість, поблажливість»;

у розвитку значення могло зазнати впливу з боку потура́ти;

бр. пато́ля «доброзичливе ставлення до слабшого, співчуття», слн. potolážiti «утішити, заспокоїти, втамувати»;