ТОЛ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
тол (вибухова речовина)
результат скорочення запозиченої з англійської мови назви цієї речовини тринітротолуо́л, що зводиться до основ лат. tri- «три-», nitrum «натр, сода» та англ. toluene «толуол»;
р. бр. тол, ч. tol;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| toluene «толуол» | англійська |
| тол | білоруська |
| tri- «три-» | латинська |
| nitrum «натр, сода» | латинська |
| тол | російська |
| тринітротолуо́л | українська |
| tol | чеська |
толь (покрівельний матеріал)
запозичення з французької мови;
фр. tôle (‹[taulo]) «листове залізо, покрівельне залізо» є діалектною формою слова table «стіл; дошка; плита»;
р. бр. толь, болг. тол;
Фонетичні та словотвірні варіанти
толівни́к
«робітник, що виготовляє толь»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| толь | білоруська |
| тол | болгарська |
| толь | російська |
| tôle «листове залізо, покрівельне залізо» (‹[taulo]) | французька |
| table «стіл; дошка; плита» | французька |
| taulo | французька |
толуо́л «рідкий вуглеводень, який використовують для виготовлення вибухових речовин, лікарських препаратів та ін.» (хім.)
запозичення із західноєвропейських мов;
н. Toluól, англ. фр. toluol утворено від назви колумбійського міста Толу (Tolú) і лат. oleum «олія»;
р. болг. толуо́л, бр. талуо́л, п. слц. toluol, ч. toluen, схв. толуол, слн. toluól;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| toluol | англійська |
| талуо́л | білоруська |
| толуо́л | болгарська |
| oleum «олія» | латинська |
| Toluól | німецька |
| toluol | польська |
| толуо́л | російська |
| толуол | сербохорватська |
| toluol | словацька |
| toluól | словенська |
| Толу | українська |
| toluol | французька |
| toluen | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України