ТОВКМАЧ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
товкма́ч «картопляник» (кул.)
результат контамінації слів товка́ч (пор. [товкачі́] «товченики», назва страви), товкти́ і [токма́чити] «утоптувати; бити; притискати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
втовкма́чити
затовкма́чити
«забити, запхати»
натовкма́чити
«набити, напхати»
притовкма́чити
«притовкти»
товкма́сити
«м’яти, топтати, товкти; бити»
товкма́чити
«заштовхувати; бити»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| товка́ч (пор. [товкачі́] «товченики», назва страви) | українська |
| товкти́ «утоптувати; бити; притискати» | українська |
| токма́чити | українська |
товкма́чити «настирливо пояснювати; тлумачити»
результат контамінації слів товма́чити і [товкува́ти] «пояснювати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
втовкма́чити
втокма́чити
токма́чити
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| товма́чити «пояснювати» | українська |
| товкува́ти | українська |
тума́к «стусан, штовхан»
неясне;
зіставлення з лит. stùmti «штовхати» (Потебня РФВ 4, 213; Горяев 380) сумнівне;
можливо, пов’язане з товкма́чити «бити, колотити»;
р. тума́к «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| stùmti «штовхати» | литовська |
| тума́к «тс.» | російська |
| товкма́чити «бити, колотити» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України