ТЛІ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
тло
споріднене з лит. tìlės «дощаний настил на дні човна», tìltas «міст», pα̃talas «постіль», лтс. tals, tale «білильня (льону)», til˜ts «міст», прус. talus «підлога», двн. dilla, dili «мостина», дісл. þel «ґрунт, основа», дірл. talam «земля», лат. tellūs «тс.», гр. τηλίᾱ «гральна дошка», дінд. talam «площина, рівнина»;
псл. tьlo «дно, основа, ґрунт», пов’язане зі stьlati «розстилати»;
іє. *tel- «плоский; розстилати»;
р. [тло] «дно, спід, основа», др. тьло «земля, ґрунт, підлога», п. tło «фон; ґрунт», ч. [tlo, tla] «дощана стеля», слц. tlo «стеля», do tla «дотла», вл. tło «підлога», нл. tło «підлога, смуга землі, країна», м. тло «ґрунт», схв. тло̏, тле̏ «ґрунт, земля; підлога», слн. tlò, tlà «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дотла́
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
tło «підлога» | верхньолужицька |
τηλίᾱ «гральна дошка» | грецька |
dilla | давньоверхньонімецька |
dili «мостина» | давньоверхньонімецька |
talam «площина, рівнина» | давньоіндійська |
talam «земля» | давньоірландська |
þel «ґрунт, основа» | давньоісландська |
тьло «земля, ґрунт, підлога» | давньоруська |
*tel- «плоский; розстилати» | індоєвропейська |
tellūs «тс.» | латинська |
tals | латиська |
tale «білильня (льону)» | латиська |
til˜ts «міст» | латиська |
tìlės «дощаний настил на дні човна» | литовська |
tìltas «міст» | литовська |
pα̃talas «постіль» | литовська |
тло «ґрунт» | македонська |
tło «підлога, смуга землі, країна» | нижньолужицька |
tło «фон; ґрунт» | польська |
tьlo «дно, основа, ґрунт» | праслов’янська |
stьlati «розстилати» | праслов’янська |
talus «підлога» | прусська |
тло «дно, спід, основа» | російська |
тло̏ | сербохорватська |
тле̏ «ґрунт, земля; підлога» | сербохорватська |
tlo «стеля»«дотла» | словацька |
do tla «стеля»«дотла» | словацька |
tlò «тс.» | словенська |
tlà «тс.» | словенська |
tlo «дощана стеля» | чеська |
tla «дощана стеля» | чеська |
гни́да
інші відповідники: двн. (h)niʒ, нвн. Niß, Nisse, дангл. hnitu (‹*knidā), алб. thëní (‹k’nidā), гр. κονίς (род. в. κονίδος), вірм. anic, лат. lēns (род. в. lendis);
псл. gnida ‹ балто-сл. *gninda;
споріднене з лтс. gnĩda, лит. glìnda (‹*gnìnda), ісл. норв. діал. gnit, дат. gnid, шв. gnet, нім.(тірольське) [gneis] «лупа»;
можливо, повʼязане з гни́ти (псл. gniti), пор. як семантичну паралель р. [тля] «гнила річ»: р. літ. тля «рослинна воша»;
допускалась також можливість первісного значення «щось розтерте, щось мале» (Persson Beitr. 94 – 96);
р. болг. м. гни́да, бр. гні́да, п. нл. gnida, ч. слц. вл. hnida, полаб. gnaidåi (мн.), схв. гњȕда, слн. gnida;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гни́давець
«тс.»
гни́давий
гни́давка
«вид ґедзя, Bastrofilus equi (G. intestinalis (?)»
гни́дник
«вошивець»
гни́дя́вий
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
thëní (‹k’nidā) | албанська |
гні́да | білоруська |
гни́да | болгарська |
hnida | верхньолужицька |
anic | вірменська |
κονίς (род. в. κονίδος) | грецька |
hnitu (‹*knidā) | давньоанглійська |
gnid | датська |
gnit | ісландська |
lēns (род. в. lendis) | латинська |
gnĩda | латиська |
glìnda (‹*gnìnda) | литовська |
гни́да | македонська |
gnida | нижньолужицька |
Niß | нововерхньонімецька |
gnit | норвезька |
gnaidåi (мн.) | полабська |
gnida | польська |
gnida | праслов’янська |
тля «гнила річ» | російська |
тля «рослинна воша» | російська |
гни́да | російська |
гњȕда | сербохорватська |
hnida | словацька |
gnida | словенська |
hnida | чеська |
gnet | шведська |
Nisse | ? |
*gninda | ? |
gnit | ? |
gneis «лупа» | ? |
гни́ти (псл. gniti) | ? |
як | ? |
тля «рослинна воша» | ? |
значення «щось розтерте, щось мале» | ? |
диль «товстий брусок; стіна, паркан; (зб.) дошки, колоди»
н. Diele «дошка, підлога» споріднене з дангл. þille «дошка», дісл. þil(i) «дощана перегородка», шв. tilja «дошка для підлоги» і далі з дінд. tala- «поверхня, рівнина», taliman «поміст», гр. τηλία «шахова дошка», лат. tellus «земля, земна поверхня», псл. tьlo «основа», укр. тло;
через посередництво польської мови запозичено з німецької;
р. [дыл(ь)] «широкий брусок, колода», [ды́ля] «нога», [ды́ли] «ноги; ходулі», [дыля́ть] «крокувати, шкутильгати», [дать дылка] «утекти», бр. ды́ля «товста дошка», дылёўка, п. dyl, dylina, dylowina «тс.», dylówka «підлога», dylować «укладати з дилів», dylowanie «перегородка», слц. dyl᾿a «товста дошка», нл. dela, слн. díla «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дели́нє
ди́лє
«тс.»
дили́на
«дошка»
дили́ння
(зв.)
диліованье
«паркан, зроблений з дилів»
(XVII ст.)
ди́лля
дилованье
«тс.»
(XVII ст.)
диль
(1619)
дильо́ваний
«зроблений з дилів»
дилюва́ти
«будувати з дилів»
ди́ля
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ды́ля «товста дошка» | білоруська |
τηλία «шахова дошка» | грецька |
þille «дошка» | давньоанглійська |
tala- «поверхня, рівнина» | давньоіндійська |
þil(i) «дощана перегородка» | давньоісландська |
tellus «земля, земна поверхня» | латинська |
dela | нижньолужицька |
Diele «дошка, підлога» | німецька |
dyl «тс.»«підлога»«укладати з дилів»«перегородка» | польська |
dylina «тс.»«підлога»«укладати з дилів»«перегородка» | польська |
dylowina «тс.»«підлога»«укладати з дилів»«перегородка» | польська |
dylówka «тс.»«підлога»«укладати з дилів»«перегородка» | польська |
dylować «тс.»«підлога»«укладати з дилів»«перегородка» | польська |
dylowanie «тс.»«підлога»«укладати з дилів»«перегородка» | польська |
tьlo «основа» | праслов’янська |
дыл «широкий брусок, колода» (ь)] | російська |
dyl'a «товста дошка» | словацька |
díla «тс.» | словенська |
тло | українська |
ды́ля «нога» | українська |
ды́ли «ноги; ходулі» | українська |
дыля́ть «крокувати, шкутильгати» | українська |
дать «утекти» | українська |
дылёўка | українська |
tilja «дошка для підлоги» | шведська |
taliman «поміст» | ? |
пості́л «м’яке селянське взуття з цілого шматка шкіри; [личак]»
лтс. pastala «постіл», ест. pastal «тс.» є, мабуть, запозиченнями з давньоруської мови;
менш імовірне походження слова від тур. postal «туфля» (Горяев 276; Lokotsch 133), яке можна припустити тільки щодо болг. [поста́л] «постіл» (Младенов 496);
споріднене з дінд. padatale (дв.) «підошва (взуття)»;
псл. postolъ (‹*podtolom), складне слово, утворене з основи *pod- із значенням «нога» (пор. дінд. padám «слід, відбиток, нога») і компонента *tolъ, очевидно, із значенням «підошва» (пор. дінд. talam «поверхня, долоня, підошва»), що зберігається в укр. тло;
р. [посто́ла], бр. [посталы́], п. [postoł] «личак», ч. [postola] «тс.», схв. [по̀сто̄] (род. в. по̀стола) «черевик», слн. póstol;
Фонетичні та словотвірні варіанти
постоля́р
«майстер, який робить постоли; той, хто ходить у постолах»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
посталы́ | білоруська |
поста́л «постіл» | болгарська |
padatale «підошва (взуття)» (дв.) | давньоіндійська |
padám | давньоіндійська |
talam | давньоіндійська |
pastal «тс.» | естонська |
pastala «постіл» | латиська |
postoł «личак» | польська |
postolъ (‹*podtolom) | праслов’янська |
*tolъ | праслов’янська |
посто́ла | російська |
по̀стō «черевик» (род. в. ) | сербохорватська |
póstol | словенська |
postal «туфля» | турецька |
тло | українська |
postola «тс.» | чеська |
тли́ти «швидко і жадібно їсти, поглинати»
псл. tьliti, пов’язане з tьlěti «тліти»;
викликають сумнів зіставлення тля з гр. τĩλος «рідкі екскременти», τĩλάω «страждаю поносом», лтс. tĩrelis «болото», лит. týras «болото; чистий», tỹrė «каша» (Persson Beitr. 462–463; Hofmann 366, 462; Walde–Hofm. II 683);
р. [тлить] «губити, знищувати», тля, бр. тля, др. тьлити «псувати, пожирати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
нена́тлий
«ненаситний»
нена́тля
«ненаситність, зажерливість; ненаситний»
нетле́нний
«завжди голодний»
не́тля
«ненажерлива, завжди голодна істота; міль, маленький метелик»
тлань
«ненажера»
(про тварин)
тлить
«відгодовувати, тучити»
тлі́я
«тля»
тля
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
тля | білоруська |
τĩλος «рідкі екскременти» | грецька |
τĩλάω «страждаю поносом» | грецька |
тьлити «псувати, пожирати» | давньоруська |
tĩrelis «болото» | латиська |
týras «болото; чистий» | литовська |
tỹrė «каша» | литовська |
tьliti | праслов’янська |
tьlěti «тліти» | праслов’янська |
тлить «губити, знищувати» | російська |
тля | російська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України